На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Сергій Параджанов» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Сергій Параджанов

Автор
Дата выхода
30 апреля 2016
🔍 Загляните за кулисы "Сергій Параджанов" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Сергій Параджанов" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Михайло Загребельний) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Сергій Параджанов (1924–1990) – особистість непересічна в усьому, починаючи з походження (в енциклопедичному словнику його називають «грузинським і українським режисером вірменського походження») і закінчуючи усім його життям. У середині 1960-х він увірвався в світовий кінематограф фільмом «Тіні забутих предків», і з того часу про нього не припиняють говорити. Ексцентричний, непередбачуваний, епатажний Параджанов не бажав і не міг жити «за правилами». Зрозуміло, що багатьом це не подобалось. Як сказав сам режисер, влада викреслила його з життя на 15 років – його то саджали до в’язниці, то просто не давали працювати. І все-таки він вижив і продовжив творити.
Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2015 року. Художник-оформлювач. О. М. Іванова
📚 Читайте "Сергій Параджанов" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Сергій Параджанов", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Два роки у московському iнтернатi зробили Свiтлану завзятою театралкою. Багатьох спiвучениць на вихiднi забирали батьки, а киянцi залишалися походи до музеiв та театрiв. Пiд час антракту Свiтлана зустрiла знайому, матiр киiвського танцiвника Р. Вiзиренка-Клявiна. Поряд стояв та уважно дивився на дiвчину симпатичний юнак. Пiсля спектаклю вiн дочекався Свiтлану, допомiг одягтися, провiв додому на вул. Пирогова: «Залицявся Сергiй дуже вишукано. Зустрiвши на вулицi, мiг обсипати оберемком бiлих пiонiв – розмiром з голову немовляти! А одного разу подарував чудовий срiбний браслет з аметистами та аметистове намисто… Я подякувала та вiдмовилась.
Наприкiнцi 1955 року Сергiй та Свiтлана одружуються. Сурен Сергiйович Параджанов народився 10 листопада 1958 року.
Студентка факультету росiйськоi фiлологii Киiвського унiверситету iм.
«Я навчалася. Сергiй метушився по студii у пошуках сценарiю. Грошей не було. Але коли вони несподiвано з’являлися, влаштовувався бенкет з великою кiлькiстю гостей, i грошi миттево зникали.
Одного разу сказав:
– Тобi дуже пасуе арфа. Будемо шукати iнструмент!
Заперечувати було марно. Я мала сидiти у вишуканiй позi та перебирати струни. Дякувати Богу, арфу дiстати не вдалося.
Одного чудового дня, повернувшись додому пiсля лекцiй, я побачила у нашiй маленькiй кiмнатi рояль. Навiть тепер не розумiю, як його вдалося занести. Рояль займав двi третини кiмнати. Побачивши в моiх очах страх, Сергiй бадьоро мовив: «Спати можна i на кришцi рояля!» І почалися моi муки.
Справа в тому, що в дитинствi я навчалася у музичнiй школi. Але, iнтуiтивно розумiючи свою нездарнiсть, я сховала документи. На цьому моя музична освiта скiнчилась.






