Добрий ангел смерті

Спочатку втамував голод шматком молочноi ковбаси, потiм узяв у руки рукопис Гершовича i вже бiльш свiжим поглядом пройшовся по його рядках.

І знову в нiс ударив солодкуватий запах корицi. Я пiднiс аркуш паперу до обличчя i понюхав його. Потiм автоматично понюхав свою руку, що тримала аркуш, i зрозумiв, що моя рука видiляе цей запах куди сильнiше, нiж папiр.

Не бажаючи подумки докопуватися до причини появи цього запаху, я знову зосередив усю свою увагу на рукописних рядках Гершовича.

Першi кiлька сторiнок здалися менi повторенням або переспiвом тих самих думок, якi висловив вiн олiвцем на полях «Кобзаря», але потiм, на сьомiй сторiнцi, роздуми його пiшли в iншу сферу.

«Нацiональне багатство народжуеться всерединi обраноi людини, прирiкаючи ii на поневiряння та болючi пошуки застосування цього багатства, оскiльки, будучи обраною, вона може виявитись i улюбленою своею нацiею, i шанованою нею, але такою, яку явно не розумiють або ж розумiють неправильно, що лише посилюе внутрiшню ii скорботу, а муки, пов’язанi з неможливiстю застосування дарованого iй iз неба багатства, можуть призвести до божевiлля i до дивних i трагiчних поворотiв долi, здатноi завести ii в далекi вiд ii Батькiвщини (жiнки) краю».

Далi був опис маршрутiв, якими ходив по Украiнi Григорiй Сковорода. Але вже на наступнiй сторiнцi Гершович повертався до трагiчноi долi Шевченка. І тут-то я вiдразу помiтив схожiсть роздумiв, щодо вже прочитаного мною доносу ротмiстра Палеева.

«Мiсце (бiля колодязя), обране Т. Г. Шевченком для закопування невiдомого предмета, говорить про його явне бажання або самому повернутися туди, щоб витягти заховане, або ж щоб хтось мiг за його описом це мiсце легко вiдшукати. Мiсце це, мабуть, iще iснуе, оскiльки вiд моря воно як мiнiмум за два кiлометри. Що стосуеться самого захованого в пiску предмета, то, скорiше за все, це рукопис або записник – i те й iнше добре i довго зберiгаються в пiску в умовах жаркого клiмату.

Прочитавши цю сторiнку, я згадав нещодавне повiдомлення про те, як на аукцiонi в Нью-Йорку виставляли рукопис теорii вiдносностi Ейнштейна – за нього просили чотири мiльйони доларiв, а покупець давав тiльки три.