Гра у відрізаний палець

На плечi у нього бовталася сумка. Вiн постояв перед дзеркалом, розглядаючи себе, потiм зосереджено всмiхнувся i пiшов назустрiч камерi, що передавала зображення на монiтор. Зникнувши з коридора, вiн з’явився в кiмнатi. Дiстав iз сумки касету, пiдiйшов до музичного центру. Вставив ii. Вiдiйшов до прив’язаного до крiсла-гойдалки чоловiка.

– Звук iде? – запитав Іван Львович, не вiдриваючись од монiтора.

– Йде, – вiдповiв молодик за пультом.

– Голоснiше можеш зробити?

У салонi мiкроавтобуса пролунало шипiння i на його фонi – ритмiчнi частi удари.

– Я не винен, – пролунав слабкий голос прив’язаного до крiсла-гойдалки чоловiка. – Мене пiдставили.

– Усiх час вiд часу пiдставляють, – вiдповiв хлопець, що стояв перед ним.

Потiм вiн опустився навпочiпки. Розкрив свою сумку i витягнув iз неi якийсь пристрiй iз наiжаченими дротами. До дротiв приеднав iще якусь деталь, потiм подивився на годинник i, засунувши пристрiй пiд крiсло, звiвся на ноги. Озирнувся на музичний центр.

– Може, голоснiше зробити? – запитав зв’язаного i, не чекаючи вiдповiдi, пiдiйшов i додав гучностi.

Тепер частi ритмiчнi удари зазвучали сильнiше.

– Що це? – запитав Нiк.

– Запис сердечного ритму, – не обертаючись вiдповiв Іван Львович.

Тим часом хлопець перейшов iз «кiмнатного» монiтора в «кухонний». Дiстав iз холодильника ковбасу, нарiзав хлiба, зробив собi каву. Поводився абсолютно спокiйно, як господар. Тiльки час вiд часу поглядав на свiй годинник.

Чоловiк у кiмнатi розхитував крiсло-гойдалку. Мабуть, намагався звiльнитись, але у нього нiчого не виходило.

– Кава е? – запитав Іван Львович, стежачи за «кухонним» монiтором.

Молодик за пультом нахилився й подав полковниковi термос. Той налив собi, випив. Потiм знову налив у пластмасову чашку-кришку i простягнув Нiку.

Їх погляди зустрiлися, й Іван Львович, кивнувши на «кухонний» монiтор, запитав:

– Ну як тобi кiно?

Нiк знизав плечима.

– Ти за хлопцем спостерiгай, – сказав полковник. – Сергiй Володимирович Сахно. Тридцять три роки. Цiкавий тип. Із бiографiею. Теж колишнiй офiцер, сапер. Комiсувався, коли його вагiтна подруга загинула. Психiка нестiйка. Йому пiдкинули винного в смертi подруги. Ось тобi й кiно.

– А що це за касета, яку вiн у магнiтофон уставив?

– Запис серця дитини в черевi матерi. Тепер роблять. Мода.