У вогні плавильника. Срібло

Вона згадала Парасчинi настанови «якщо треба буде навернути когось на свiй бiк» – пригадались слова староi. У перснi з секретом у емностi пiд вiдкидним хризопразом – порох iз мiшечка з зеленою ниткою. Корецька зрадiла тому, як все добре складалось – непомiтно вона висипала вмiст каблучки у келих Урсули i розлила вина.

– Це гарне iталiйське вино. Я люблю усе iталiйське. І ненавиджу нiмецьку моду, – улесливо мовила всевладна фаворитка.

– А менi подобаються високi комiри, – княгиня пiдiграла спiврозмовницi.

– Ребато! Обожнюю iх! – вигукнула фаворитка i розсмiялась.

– Я iх замовляю в Лондонi. А ви? – Корецька простягнула Урсулi келих.

– Менi iх роблять на замовлення, – жiнка вiдпила вина i причмокнула. – І все ж мушу вам сказати, що розглядаю вашого сина, як можливу партiю. Але чи не застара я для нього? Бо таки старша на добрий десяток лiт.

Жiнка пiдморгнула Корецькiй.

– Думаю, це лише велика перевага жiнки, коли в неi е досвiд. Вiн, гадаю, був би радий такiй партii, – Корецька зручно вмостилась у крiслi.

– Але не буде радий Сигiзмунд, – зiтхнула Урсула i замислилась, торкнувшись довгими пальцями свого круглого пiдборiддя. – Ви менi сподобались, княгине, при дворi у вас е друг. Але будьте обережнi – фортуна мiнлива, – Маерiн ще раз розпливлась у посмiшцi i майнула рукою даючи знак, що аудiенцiя завершена.

Покоi впливовоi фаворитки Корецька полишала збентежена. Надто все просто вийшло у неi з Урсулою. Такий несподiваний фiнал розмови.

Роздiл XV

Анна Корецька спинилась у варшавському палацi свого брата Яна Кароля Ходкевича – коронного гетьмана Литовського. Але той зараз у Лубнах, готуе армiю до походу на Москву. У Варшавi подейкують, що до воякiв приеднаеться i сам король Сигiзмунд – у королiвському палацi почали пакувати речi. Та характер монарха пiдданi знали добре – той був мiнливим у своiх намiрах. Тож всi у Варшавi очiкували на звiстки з покоiв Урсули Маерiн – якщо вона й досi не вiддала наказ збиратись в дорогу, значить, нiякоi подорожi не буде.

Корецька мала предстати перед королем. В першу чергу вона хотiла виправдатись за наiзди на землi унii, а потiм зробити все можливе, аби монарх покарав Софiю Ружинську за ii жорстокi вчинки. Знищення мiста – справа, на яку Сигiзмунд не зможе заплющити очi.

Вiрний Євстафiй чекав на господиню на виходi з палацу Ходкевичiв.