Могутніше за меч

 – Останнього разу, коли я був присутнiй на одному з виступiв свого дядька, у нього пiсля цього стався серцевий напад i вiн не змiг стати лiдером Лейбористськоi партii.

– Ти про це ранiше нiколи не згадував.

– Є ще багато такого, що ти не знаеш про нашу сiм’ю, – зiзнався Себ.

– Я тут собi згадав, – втрутився Гаррi, – що iще не привiтав тебе з обранням до складу ради директорiв.

– Дякую, тату. А тепер, коли я прочитав протоколи останньоi зустрiчi, то вже не можу дочекатися, – Себ пiдвiв очi й зустрiв тривожний погляд своеi матерi, – зустрiчi з iншими членами правлiння, особливо з адмiралом.

– Вiн такий один-единий, – сказала Емма, все ще мiркуючи, чи не стане наступне засiдання ради директорiв для неi останнiм, адже якщо правда випливе на поверхню, iй не залишиться iншого вибору, окрiм вiдставки.

Однак коли спогади про той перший ранок у морi почали згасати, жiнка розслабилася й почувалася трохи впевненiше тепер, коли «Бекiнгем» причалив у Нью-Йорку. Вона поглянула в iлюмiнатор. Скiльки оком сягнути, внизу проходу не було вiд представникiв преси, котрi юрмилася й вигукували запитання, поки блимали фотоспалахи.

– А як ти плануеш провести цей день, тату? – запитав Себ, повертаючи Емму iз ii роздумiв.

– Обiдаю зi своiм видавцем Гарольдом Гiнзбургом. Без сумнiву, дiзнаюся, що вiн запланував для моеi останньоi книжки i що вiн про неi думае.

– Чи е надiя отримати сигнальний примiрник для моеi матусi? – забажала дiзнатися Саманта. – Вона велика ваша шанувальниця.

– Певна рiч, – пообiцяв Гаррi.

– Це коштуватиме дев’ять доларiв дев’яносто дев’ять центiв, – сказав Себ, простягаючи руку. Саманта поклала в неi гаряче варене яйце. – А як щодо тебе, мамо? Чи е плани пофарбувати корпус?

– Не заохочуй ii, – зауважив Гаррi серйозно.

– Я останньою покину корабель i першою повернуся на борт. Хоча й маю намiр вiдвiдати свого кузена Алiстера та вибачитися за те, що не приiхала на похорон двоюрiдноi бабусi Фiллiс.

– Себ на той час був у лiкарнi, – нагадав iй Гаррi.

– То з чого почнемо? – запитав Себ, складаючи серветку.

Саманта визирнула у вiкно, щоб перевiрити погоду.

– Вiзьмемо таксi до Централ-парку й пройдемося по колу, перш нiж вiдвiдати Метрополiтен.

– Тодi нам краще поквапитися, – сказав Себ пiдводячись. – Гарного дня, шановнi батьки.