Людиною він був

Доктор Рiчардс закрив картку, пiдвiвся з-за столу i вивiв Гаррi з палати для консультацiй.

– А як справи у ледi Клiфтон? – поцiкавився вiн, коли вони прошкували коридором.

Емма ненавидiла почесний титул «ледi», бо вiдчувала, що не заслужила цього, й наполягала, щоб усi в лiкарнi продовжували називати ii панi Клiфтон або панi голова.

– Ви менi про це повiдайте, – сказав Гаррi.

– Я не ii лiкар, – заперечив медик, – але можу вам сказати, що вона найкраща голова правлiння, яку ми коли-небудь мали, i я не впевнений, чи з’явиться хтось достатньо вiдважний, аби замiнити ii, коли вона звiльниться за рiк.

Гаррi посмiхнувся. Щоразу, коли вiн вiдвiдував Бристольський королiвський шпиталь, вiн вiдчував повагу й прихильнiсть персоналу до Емми.

– Якщо вдруге виграемо звання найкращоi лiкарнi року, – додав доктор Рiчардс, – то це буде також i ii заслугою.

Прямуючи коридором, Гаррi пройшов повз двох медсестер, котрi зробили собi перерву на чай. Вiн помiтив, що в однiеi з них синець пiд оком i набрякла щока, яку вона, попри густий макiяж, не змогла замаскувати.

Доктор Рiчардс завiв Гаррi у маленьку палату, яка зараз порожнiла, там стояло лiжко та пара крiсел.

– Знiмiть пiджак. Медсестра зараз прийде.

– Спасибi, – подякував Гаррi. – З нетерпiнням чекатиму зустрiчi з вами через рiк.

– Як тiльки ми отримаемо результати аналiзiв iз лабораторii, я повiдомлю вам про це. Але здаеться, що вони не будуть надто вiдрiзнятися вiд минулорiчних.

Гаррi зняв пiджак, повiсив його на спинку крiсла, скинув взуття й лiг на лiжко.

Вiдтак склепив повiки й замислився над наступним роздiлом «Вiльяма Ворвiка та фокуса з трьома картами». Як пiдозрюваний мiг перебувати у двох мiсцях одночасно? Вiн був у лiжку зi своею дружиною чи iхав до Манчестера? Де саме? Лiкар залишив дверi вiдчиненими, i думки Гаррi обiрвалися, коли вiн почув, як хтось промовив:

– Доктор Гендс.

Де вiн чув це прiзвище ранiше?

– Ви поскаржитесь на нього старшiй медсестрi? – поцiкавився голос.

– Нi, якщо хочу зберегти свою роботу, – вiдгукнувся другий голос.

– Тож цьому старому гульвiсi знову все зiйде з рук.

– Поки е лише його слово проти мого, йому нема чого боятися.

– Що ж вiн задумав цього разу?

Гаррi сiв, дiстав iз кишенi пiджака нотатник i кулькову ручку й уважно прислухався до бесiди в коридорi.

– Я була у пральнi на третьому поверсi, збирала свiжi простирадла, коли туди хтось зайшов.