Людиною він був

– Роботи могли б розпочатися негайно, – зiзналася Емма. – Але я не хотiла давати остаточного дозволу, поки не отримаю твого благословення.

* * *

Клайв Бiнгем аж руки потирав, коли Емма попросила його приеднатися до ради директорiв «Судноплавноi компанii Беррiнгтонiв», i хоча зайняти мiсце свого батька було нелегко, вiн вiдчув, що компанiя скористалася його досвiдом у сферi зв’язкiв iз громадськiстю, чого йому, на жаль, ранiше так не вистачало. Навiть незважаючи на це, вiн не сумнiвався, що подумав би сер Волтер Беррiнгтон про пiарщика, який приеднався до правлiння: вважав би його гендлярем, запрошеним на обiд.

Клайв очолив власну рекламну компанiю в Сiтi з одинадцятьма спiвробiтниками, якi пережили кiлька битв, пов’язаних iз поглинанням у минулому. Але вiн зiзнався Себовi, що через це втратив сон.

– Чому? У поглинаннi сiмейноi компанii немае нiчого особливо незвичного. Останнiм часом таке стаеться дуже часто.

– Згоден, – сказав Клайв, – але цього разу це особисте. Твоя мати не сумнiвалася, коли запросила мене приеднатися до ради директорiв пiсля того, як мiй батько подав у вiдставку, i, чесно кажучи, це не те саме, що розповiдати дiловiй пресi про новий маршрут на Багами, чи про останню програму лояльностi, або й навiть про будiвництво третього лайнера.

– Наразi твоi брифiнги були просто iдеальними й досконалими, – похвалив Себастьян, – й остання заявка «Кунарда» майже залагоджена. Ми це знаемо, i вони це знають, тож ти не мiг би виконати роботу iще професiйнiше.

– Приемно, що ти так кажеш, Себе, але я почуваюся, як бiгун на фiнiшнiй прямiй. Бачу стрiчку, але е ще одна перешкода.

– І ти ii здолаеш майстерно.

Клайв якийсь час вагався, перш нiж озватися знову:

– Не впевнений, що твоя мати справдi хоче цього поглинання.

– Ти цiлком можеш мати рацiю, – визнав Себастьян. – Однак для неi е компенсацiя, яку ти, можливо, не врахував.

– Що саме?

– Їi все бiльше й бiльше поглинае робота в лiкарнi, а там, не забувай, працюе значно бiльше людей i заклад мае бiльший бюджет, нiж компанiя Беррiнгтонiв.

– Але як почуваються Джайлз i Грейс? Зрештою, вони ж мажоритарнi акцiонери.

– Вони вiддали iй право остаточного рiшення, мабуть, саме тому вона мене питала, що я думаю з цього приводу. А я не залишив iй жодних сумнiвiв у тому, що за своею природою я банкiр, а не логiст i радше став би головою «Фартингс-Кауфман», нiж компанii Беррiнгтонiв.