На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Що ж ти, чоловiче, робив на землi i за якi заслуги хочеш до раю ввiйти?
– Крав усе. І од неба крав, i од землi крав, i од минулого крав, i од майбутнього крав, i од чоловiка крав… Словом, таемне робив явним i оддавав усе хазяiновi життя. Опрiч того, любив женщин i нiколи не ввiходив до них безплiдно… Завсiгди робив так, аби кожне сiм’я мое сходило i розцвiтало, i таким робом продовжував волю свою на землi. От i все.
– Виходить, той… i наш, i не наш! Проте… Гм!.. Ступай!
Дiдок зняв ланцюжок i впустив мене за браму.
Дiдок прислухався.
– Знов москалi!.. От морока менi з ними, скоро весь рай засядуть, – мовив дiдок i, зоставивши мене коло брами, пошкандибав у глибину саду.
Пiсня змовкла, й я вже почув голоси:
– Ох, соколики моi рiднi! Я вам не заважу, вiзьмiть!..
– Нащо нам стара кочерга!
– К чорту стару вiдьму!..
– Нехай iде, вона нам не заважатиме.
– Авжеж – нi.
– Так, так, – хай iде!.
З саду бiг заклопотаний дiдок.
– Одкривай ворота, салдати з вiйни! – гукнули пiд брамою.
Дiдок швиденько одчинив наостяж ворота, i в них ввiйшла цiла рота салдат. За ними шкандибала знайома менi бабуня.
– Стiй, куди лiзеш! – Вхопив ii за плахту дiдок.
– Ряту-уйте, люди добрi! – закричала мов несамовита бабуня й кинулась до москалiв.
В руках у дiдка зосталася криса од бабиноi плахти.
– Не зачiпай, хай iде, вона наша, полкова! – в один голос крикнули салдати.
– Га! Полкова, кажете?
– Полкова.
– Вибачаюсь. Я не знав. Я думав, що це та «чесна»… Будь ласка, прошу! – І дiдок вклонився перед бабунею, подаючи iй крису од плахти.
Бабуня зневажливо глянула на дiдка, смикнула з рук у нього крису, щось забубонiла й подибала услiд за салдатами.
Дiдок замкнув браму й показав менi стежку до землякiв. Я вмент перенiсся до них.
Пiд гiллястим старим дубом за столом, покритим доброю переяслiвською скатертиною, сидiв кремезний чоловiк в коронi i пив мед з поставця, що стояв пiд великим барилом з дерев’яним чопом у днi, закусюючи пампушками з часником, якi лежали на величезнiй тарiлi чернiгiвськоi роботи.
Перед чоловiком в коронi стояли якiсь три добродii в апостольськiм убранню: старий дiдок з високою бучкою i два середнього вiку – з товстими зшитками в руках.










