На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ваксили вони щонедiлi, бо була це едина розкiш, яку могла собi дозволити комуна.
Поснiдавши хлопцi швидко розбiглися. Зостався один Петро наварити обiд.
Наваривши обiд, вiн поклав ключ вiд хати пiд струхлявiлi схiдцi й подався вулицею, прямо до степу. Як завжди вiн iшов, про щось думаючи, i то задирав голову догори й усмiхався до безхмарого неба, то уважно додивлявся до кожного камiнчика, що траплявся йому дорогою. Йшов швидко, натикався на людей, прохав вибачення i знову бiг далi з таким виглядом, нiби у нього болiли зуби.
Сьогоднi думки турбували Петра. Такi химернi думки! І вiн iшов усе далi й далi, не помiчаючи, що минув свою вулицю i вийшов у степ.
На ньому були «штанiрованi» кальсони й синя матроска, а в руках кепка без козирка (козирок десь забiг), кепка ще виконувала обов’язки портфеля, а коли сонце дуже вже припiкало, то недбало валялася на потилицi, як зiм’ятий шмат паперу серед трави.
Костюм iнодi доповнювала люлька, а по веснi квiти. («Вони ростуть, за другою балочкою на п’ятнадцятiй верствi, де шлях на Сандорiвку».
Була в нього хустка, якою вiн користався виключно в гостях, не тому, що вважав за гiгiенiчнiше залишати зайве на вулицi, нi, цьому причиною були економiчнi мiркування (мило) та лiнь.
Було в нього ще й нерухоме майно, килим, на якому вiн спав i вкривався, певнiш обгортався. Нерухомим же вiн звався тому, що все iнше було завжди при нiм i на ньому.
Травневий степ вже колосився, стрункий та високий, i Петро, розгортаючи обома руками зеленi хвилi, плив прямо на обрiй, за кряж, на могилу.
От iде вiн степом, а назустрiч йому дiвчина з чорною косою, очима сiрими: пiдiйде, обiв’е тою косою чорною, в очи зазирне, спитае так тихо:
– Кого ти шукаеш?
А вiн так смiливо обгорне ii, притулиться червоними губами до уст запашних, степових i скаже:
– Так це ти? Чому не приходила так довго?
А далi… а далi розпливалося все…
Чудно.










