На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ключі Марії» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ключі Марії

Автор
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Ключі Марії" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ключі Марії" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрей Курков) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Події у новому романі Андрія Куркова та Юрія Винничука розгортаються одразу в трьох сюжетних зрізах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда з Галича, початок Другої світової у Львові та Кракові, а також сучасний період. Хто така Діва, і чому на неї полюють декілька століть поспіль, ким насправді є чорний археолог Олег, і головне – куди ведуть двері, які можна відчинити ключами Марії? Про це дізнаєтеся зі сторінок одного з найбільш очікуваних романів сучасної української літератури останніх років.
📚 Читайте "Ключі Марії" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ключі Марії", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Може, i я на мiшку золота сиджу i не знаю про це?
– Ну, ти то навряд! – жваво вiдповiв Адiк з такою саркастичною iнтонацiею, що у Бiсмарка скривилися губи.
І тут з коридору долинуло провертання ключа в замку вхiдних дверей.
– Хтось прийшов! – переполохано прошепотiв Бiсмарк, натиснув на кнопку вiдбою i завмер, затамувавши подих.
Роздiл 12
Львiв, травень 1941. Богдан Курилас вражений: полковник НКВС цитуе Жозефа Ренана
Дорогою професор згадував серпень 1939, коли вся сiм’я була ще разом i вiдпочивала на Гуцульщинi в Кутах.
Наприкiнцi серпня Куриласи повернулися до Львова, а там уже нiхто не мав сумнiвiв, що iхнi передчуття здiйсняться. У мiстi тривав гарячковий рух – люди запасалися продуктами, час вiд часу якiсь харчi зникали, особливо тi, що могли зберiгатися довше – наприклад, сало, а в окремих крамницях забракло ще й солi.
Олеся одразу ж забрали до польського вiйська. Усi газети писали про наближення вiйни, але водночас i давали надiю фантастичними новинами про те, що Англiя i Францiя не допустять нападу на Польщу.
Влада мiста закликала львiв’ян копати рови, у яких можна було б ховатися вiд бомб. Копали iх по всьому мiсту, зокрема в парках i скверах, але також i на площах, дотримуючись вiдстанi вiд будинку, рiвноi його висотi, щоб не опинитися пiд завалами. Мали тi рови вигляд зигзагiв, а накривали iх балками.
«Можливо, мене викликають через сина? – думав Курилас. – Але що я iм можу сказати? Я не маю вiд нього жодного листа».
Потiм у його головi закрутилося прiзвище полковника… Ваврик, Ваврик… Чи не родич москвофiла-письменника Василя Ваврика*? Цей теж викладав в унiверситетi, розмовляв калiченою росiйською мовою i дуже тiшився, що Львiв нарештi возз’еднався з Москвою.







