На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «І будуть люди» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
І будуть люди

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "І будуть люди" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "І будуть люди" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Анатолій Дімаров) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі» стали непохитним перконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Хоч у ньому йдеться про найтрагічніші сторінки життя українського селянства періоду колективізації-Голодомору, хоч до нашої Незалежності ще залишалися довгі десятиліття. Річ у тім, що беручись за написання роману, а це початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате вона цупко трималася за свої наративи – третину твору цензура скоротила. Нині ця правдива історія започаткувала нову сторінку у своєму життєписі: видавництво «Фоліо» перевидає її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.
📚 Читайте "І будуть люди" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "І будуть люди", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Що ви таке кажете: не пiдходить! Та сам губернатор не вiдмовився б вiд такого гаманця!
Але дiд стояв на своему: не пiдходить – i квит!
– Ти менi, чоловiче, поший такий, щоб я захотiв – усе свое добро в нього убгав. І без оцих-о витребеньок. Хай iх пани носять, панам легко живеться, а менi подай такий, щоб було що в руки взяти.
– Ну, гаразд, пошию вже вам гамана, – пiддався, нарештi, чоботар. – Не хочете цього, то я вже вам iнший пошию…
І вiн таки пошив. Дiстав мiцнющоi шкiри, з якоi можна було б викроiти на пару добрих чобiт, замовив двi сталевi дуги, як на вовчий капкан, з яструбиним кiгтем-защiпкою посерединi, i наступного ранку зустрiв дiда, ховаючи в бороду лукаву посмiшку:
– О! Уже я вам постарався! Сюди не тiльки свое – i чуже можете пхати!
Дiд аж крекнув, побачивши новий гаманище.
– То яка буде твоя цiна?
Прискаливши око, майстер подивився в прокопчену стелю, поскрiб себе пiд бородою:
– Та-а… якщо вам правду казати, то з iншого я i бiльше узяв би… Ви ж подивiться, скiльки пiшло на нього шкiри!.
– Кажи, скiльки! – нетерпляче перебив його дiд.
Майстер скривився так, наче проковтнув щось кислюще на смак, потягнув через нiс повiтря, утаемничив лице, поманив пальцем дiда:
– Тiльки нiкому… Бо мене тут i засмiють, як узнають, як я з вас дешево взяв… Два рублi – ну! – i вчепився рукою в борiдку.
Дiд замiсть того, щоб торгуватися, мовчки полiз за пазуху. Дiстав вузлика, одвернувся, вiдрахував два карбованцi, ткнув приголомшеному майстровi:
– Бери!
Дiд пiшов, притискаючи до живота гаманище, а майстер ще довго стукав себе по головi колодкою та питав, чи е ще на свiтi отакий дурень, як вiн.
Гаман мiцно прижився в родинi Івасют – переходив вiд батька до сина.
Дiд Івасюта застав ще панщину – в молодi своi роки дослужився в пана до ланового.









