На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Біль і гнів. Книга 1» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Біль і гнів. Книга 1

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Біль і гнів. Книга 1" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Біль і гнів. Книга 1" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Анатолій Дімаров) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі почату в «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Їм здавалося, що минулося найстрашніше – примусова колективізація, голодомор, масові репресії. Та невдовзі наспіла чорна година – воєнне лихоліття, а на зміну одним нелюдським порядкам прийшли не менш жорстокі. Як вестиметься тарасівцям, на чий бік стануть? Автор, як і зазвичай, не береться виписувати якусь громадянську позицію, свідомо уникає прямих характеристик героїв. За них говорять їхні вчинки, думки, прагнення. «Я писав про життя. І все», наголошував Анатолій Дімаров. А висновки має робити сам читач. «Біль і гнів» не уникнув цензорської руки, безжальних скорочень. Та навіть в урізаному варіанті був відзначений Шевченківською премією. Видавництво «Фоліо» перевидає роман, який автор повністю відновив.
📚 Читайте "Біль і гнів. Книга 1" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Біль і гнів. Книга 1", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нешерет, радий, що халепа – з плечей, бiльше й не засиджувався. Виходячи тiльки й сказав:
– І я, мабуть, до району поiду.
– Викликають?
– Пакет одвезу, будь вiн неладний! Уночi сто разiв проснуся та все пiд подушку рукою: чи на мiсцi? То вам нiчого в районi не треба?
Твердохлiб вiдповiв, що нiчого. Іншим разом обов’язково щось би придумав: у райком зайти чи в райземвiддiл, зараз же на район був сердитий. Мало того, що не дали вантажну машину (Упораешся й так, нам iнших треба витягати з прориву!), так ще й пiдводи вимагають.
Посидiв, посидiв, соваючи безцiльно чорнильницею (чорнильниця важка, мармурова, придбали ii з нагоди переiзду до нового примiщення, але ще жодного разу не заливали чорнилом: приловчилися гасити недокурки). Пригадав, що викликав комiрника: милити шию. В коморах мишви позаводилося – пiдлога ворушиться. Заступник поскаржився, що зауважив комiрниковi – зерно ж iдять, а той цапки: «А я що – кiт, щоб за ними ганятися?» – «Хоч ви йому скажiть, Володимире Васильовичу, бо так розсобачився, що вже й влади над собою не знае!» – «Поклич на третю до кабiнету, – наказав Твердохлiб.
У другiй кiмнатi, де сидiли рахiвник i бухгалтер, вже чекав комiрник: говорив щось до бухгалтера, скаржився, мабуть, на заступника. Бухгалтер слухав його у пiввуха: вiн пiдбивав остаточно, скiльки здано державi зерна, балаканина комiрникова йому заважала, але вiн не наважувався сказати, щоб той замовкнув, а лише притакував, добре не знаючи й сам, чому вiн притакуе.
Комiрник бiчком-бiчком та за ним.





