На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Що ж, шкiряний, я тобi вже трохи розповiв, – мовив червоний вершник, – ми аж нiяк не вiдмовчуемось, а от ти прибув iз краiни Офiр або з краiни царицi Савськоi i туди ж i iдеш у такому вбраннi.
– Я обрав собi такий обладунок, який вважав за добрий, – вiдказав Вiтiко.
– І ти вiзьмешся за великi справи, – припустив червоний вершник.
– Ти, може, теж, – вiдповiв Вiтiко.
– Ти, певне, вже бачиш, – пояснював червоний вершник, – що ми не хотiли образити тебе, битися з тобою чи вбити тебе, коли глузували з тебе й жартували.
Тут будет реклама 1
Ми налаштованi на багато важливих справ, на завоювання не тiльки Богемii, а й таких дрiбних краiн, як Австрiя, Баварiя, Саксонiя, Нiмеччина i цiлий свiт, а саме: свiт задоволень. Ми королi та управителi того господаря, що володiе всiма краiнами. І навiть земля йому замала, навiть на зорi й небо вiн прагне поширити свою владу. Хтось сидить у горах Карконоше i мае там своiх людей, хтось у горах коло Саксонii i мае там своiх людей, хтось у Баварському лiсi i мае там своiх людей, хтось на благословеннiй луцi коло Ельби i мае там своiх, i всi вони такi, як ми.Тут будет реклама 2
– Одяг, у якому ви ходите, я бачив i в iнших краiнах, – мовив Вiтiко.
– Не тiльки одяг, а й звичаi i традицii та все iнше поширенi в усьому свiтi, i ми живемо з усiм свiтом, ми не можемо сидiти за нашою дубовою колодою, щоб вона затiнювала нас. Звiсно, старi люди розказують, що наш народ колись жив вiдрубно, був собi сам по собi i не прагнув пориватися назовнi, любив пiснi й танцi, шанував гостиннiсть i обробляв землю.
Тут будет реклама 3
Розум вважали за найбiльшу цiннiсть, а присуд, який вирiшував суперечку, правив за найдорожчу прикрасу. Тож найвища влада в нашiй краiнi належала не вiйськовому проводу, а судочинцям. Крок вимагав влади в народу, бо його розум був вищий вiд усiх i вiн усiм мiг порадити й допомогти. Напади ззовнi просто вiдбивали. Князь Само в давноминулi часи знищив вiйсько франкського короля Дагоберта в триденнiй битвi пiд Тогастбургом, а вiйсько Людовiка Нiмецького, що прагнув поневолити чехiв, зазнало нечуваноi нищiвноi поразки.Тут будет реклама 4
А ми не знаемо анi мiсця битви, анi iм’я чоловiка, що був проводирем нашого народу. Кажуть, тодi були добрi часи, але хтозна, як воно все вiдбувалося. Старi люди завжди хвалять минувшину i давнi часи. Роки, якi ближче до нас, були тут у краiнi теж досить буремнi.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
