Роман про Трістана та Ізольду

Жваво спорядив Рiвален кораблi i повiз Бланшфлер, що почувала вже дитя пiд серцем, до далекоi своеi землi. Причаливши бiля замку Каноель, вiддав вiн королеву на пiклування маршаловi[4 - Маршал – слово нiмецького походження, визначало спочатку «конюший». Згодом маршал стае придворним чином (гофмаршал) та вiйськовим (фельдмаршал).] Рогальту, отому Рогальту, якого всi, за його велику вiрнiсть, чудовим iменували iменем – Рогальт Вiрне Слово, а сам зiбрав своiх баронiв i вирушив на вiйну.

Довго чекала-виглядала його Бланшфлер.

Та не судилося йому вернутись. Одного дня вона почула, що герцог Морган лукаво, по-зрадницькому вбив ii мужа. Вона не плакала, нi: анi слiз, анi тужiння, тiльки все тiло iй зробилось якесь кволе та безсиле; душа рвалась покинути тлiнну свою оборону. Рогальт намагався ii розважати.

– Королево, – казав вiн, – нiколи не треба додавати печалi до печалi; хiба ж не мае вмерти кожен, хто народився? Хай прийме господь померлих i хай боронить живих!

Та молода королева не хотiла й слухати його.

Три днi чекала й марила вона, що з'еднаеться на тiм свiтi з паном своiм. Четвертого ж дня породила сина i, взявши немовля на руки, мовила йому:

– Сину мiй, довго я тебе ждала i ось бачу найкраще сотворiння, що вiд початку свiту було в матерi на руках. Сумна я повила тебе, сумне мое перше до тебе привiтання, сумно менi тепер, маючи тебе, помирати. Отож прийшов ти на землю в сумi та в тузi i тому маеш вiд мене iм'я Трiстан[5 - Трiстан – вiд французького «Ігiзiе» – сумний.

Але це тлумачення неправильне, бо iм'я Трiстан – походження кельтського, а не французького.].

І, сказавши так, поцiлувала його та з тим поцiлунком i вмерла.

Рогальт Вiрне Слово прийняв сирiтку. Аж от вiйсько герцога Моргана обложило замок Каноель; чи ж сила була Рогальтовi довго триматися в ньому?

Правду каже прислiв'я: безумство – не хоробрiсть; мусив вiн скоритися Моргановi. Але щоб той не вбив Рiваленового сина, маршал удав, нiби це його власне дитя, i виховав Трiстана разом зо своiми синами.

Як увiйшов же Трiстан у сьомий рiк i треба було забрати хлопчика з-пiд жiночоi опiки, Рогальт доручив виховання його мудрому навчителевi, славному конюшому Горвеналю. За невеликий час навчив його Горвеналь усього, що належить знати баронам: битися мечем та списом, стрiляти з лука, кидати камiнний диск, найширшi рови перескакувати. Вiн призвичаiв його ненавидiти брехню та лукавство, помагати безсилому, мiцно держатися слова.