Кращий вік для смерті

Його обличчя було б миловидним, але все псував шрам – рубець вiд правоi скронi майже до лiвого вуха.

Бiгун полегшено зiтхнув – Рiзаного вiн знав. Бачилися пару разiв i навiть домовлялися про торгiвлю.

Вождь тицьнув автомат у руки Облому i теж ступив уперед, показуючи руки.

– Живи вiчно, Рiзаний!

Рiзаний промовчав.

Поруч iз ним у сiдлi сидiла герла – невелика, темненька i вагiтна. Пiд очима в неi розбiглися темнi кола, а самi очi…

Нехорошi у неi були очi. Бiгун мав iнтуiцiю звiра i рiдко помилявся.

– Їi тут немае, – сказала герла приглушеним голосом.

– Що сталося, бро? – запитав Бiгун, оголюючи в усмiшцi верхнi зуби, дрiбнi, як у тхора. – Може, ми шукаемо одну i ту ж тварину?

Рiзаний повiльно повернув голову в його бiк.

– А… – протягнув вiн. – Бiгуне… Живи вiчно!

– І ти, i ти, Рiзаний… – кивнув Бiгун. – Ми шукаемо герлу, яка порушила Закон Парку. Їi звуть Бiлка. Маленька худа тварина, небезпечна, як болотний снейк.

Очi у вагiтноi спалахнули темним кривавим свiтлом.

– І де вона, Бiгуне? – запитав Рiзаний.

– Ми думаемо, що йде в Таун.

– Одна? – продовжив Фармер.

– З нею ще один покидьок, – сказав Облом за спиною Бiгуна. – Книжковий хробак! Але вiн мiй.

– А… Облом… – знову лiниво протягнув Рiзаний, схиляючись до шиi коня. – Живи вiчно, Обломе. Але я вже говорю зi старшим, так що ти можеш заткнути пащу…

Облом пiшов плямами, вiдкрив був рот, але промовчав.

– Вона не сама, – спокiйно сказав Бiгун, не вступаючи в суперечку. У нього не було нiякого бажання брати участь у перепалцi пiд прицiлом двох великокалiберних кулеметiв. – У неi е спiльник…

Рiзаний схилився до герли з шаленими очима, i та щось прошепотiла йому на вухо.

– Ваша одноплемiнниця зi спiльником убили чоловiка цiеi жiнки, – Рiзаний поклав долоню на приклад автомата в сiдельнiй кобурi. – Я думаю, ви повиннi заплатити за це…

Бiгун вiдчув, як за його спиною напружилися мисливцi.

– Вона не наша одноплемiнниця…

– Так? Вони обидва з вашого племенi, що б ти зараз не розповiдав. І ти вiдповiдаеш за те, що вони зробили.

Стволи кулеметiв ледь помiтно опустилися нижче.

– Ми теж хочемо iх покарати…

– Убитий фармер, один iз наших… – процiдив Рiзаний, стиснувши губи. – Усi племена в окрузi знають, що бувае пiсля цього.