На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Собор Паризької Богоматері» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Собор Паризької Богоматері" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Собор Паризької Богоматері" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Виктор Мари Гюго) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
📚 Читайте "Собор Паризької Богоматері" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Собор Паризької Богоматері", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Гревський майдан
У нашi днi вiд колишнього Гревського майдану залишився тiльки ледь помiтний слiд – чарiвна башточка в пiвнiчному кутку. Але i ii вже майже поховано пiд грубим шаром фарби, якою залiплено чiткi гранi ii скульптурних прикрас, i, мабуть, незабаром башточка зникне зовсiм, затоплена повiнню нових будинкiв, що так швидко поглинае всi старi паризькi будiвлi.
Людям, що, як i ми, нiколи не можуть пройти Гревським майданом, не глянувши iз спiвчуттям та симпатiею на цю бiдну башточку, затиснуту мiж двома спорудами часiв Людовiка XV, нетрудно вiдтворити в своiй уявi групу будiвель, до яких вона належала, i весь готичний майдан XV столiття.
Вiн, як i тепер, мав форму неправильноi трапецii, оточеноi з одного боку набережною, iще з трьох – рядом високих, вузьких i похмурих будинкiв. Удень там можна було милуватися рiзноманiтнiстю цих оздоблених кам’яними або дерев’яними скульптурами споруд, що вже й на той час були довершеним взiрцем будiвель всiляких архiтектурних стилiв середньовiччя вiд одинадцятого до п’ятнадцятого столiття.
На схiдному боцi майдану, в центрi, височiла громiздка, змiшаного стилю споруда, що складалася з трьох сумiжних будiвель. Вона мала три рiзнi назви, якi пояснювали ii iсторiю, призначення й архiтектуру: «Будинок дофiна», бо тут мешкав Карл V, коли вiн ще був дофiном; «Торговельна палата», бо в нiй мiстилась мiська ратуша; «Будинок з колонами» (domus ad piloria), бо ряд грубих колон пiдпирав три його поверхи.











