Собор Паризької Богоматері

– Юпiтере! – сказав. – Любий Юпiтере!

Той знову нiчого не почув.

Нарештi високий блондин, якому урвався терпець, крикнув йому мало не в саме вухо:

– Мiшель Жiборн!

– Хто мене кличе? – вигукнув Юпiтер, мовби щойно прокинувся.

– Я, – вiдповiв незнайомець.

– А! – промовив Юпiтер.

– Негайно починайте, – сказав той, – виконуйте волю народу. Я берусь уласкавити головного суддю, а вiн заспокоiть пана кардинала.

Юпiтер перевiв дух.

– Шановнi панове городяни, – вигукнув вiн щосили, звертаючись до натовпу, який не переставав його лаяти, – ми зараз почнемо.

– Evoe, Jupiter! Plaudite, dves![17 - Трiумфуй, Юпiтере! Аплодуйте, громадяни! (Латин.)] – закричали школярi.

– Слава! Слава! – ревнула юрба.

Пролунав оглушливий грiм оплескiв i навiть пiсля того, як Юпiтер уже зник за килимом, зал усе ще двигтiв од вiтальних вигукiв.

Тим часом чоловiк, що так магiчно обернув «бурю на затишшя», як каже наш любий старий Корнель, скромно повернувся в тiнь своеi колони i, напевно, стояв би там, такий же непомiтний, нерухомий i мовчазний, коли б його не витягли звiдти двi молодi жiнки, що, сидячи у першому рядi глядачiв, побачили, як вiн розмовляв з Мiтелем Жiборном – Юпiтером.

– Метре! – гукнула його одна з них i подала знак, щоб вiн наблизився.

– Тихше, люба Лiенардо, – промовила ii сусiдка, приваблива, по-святковому вбрана й вiд того смiлива дiвчина. – Це мирянин, йому треба казати не «метр», а «месiр».

– Месiр! – повторила Лiенарда.

Незнайомий пiдiйшов до балюстради.

– Що вам завгодно, панночки? – чемно спитав вiн.

– О, нiчого! – збентежившись, пробурмотiла Лiенарда. – Це моя сусiдка Жiскета Жансiен хоче вам щось сказати.

– Та що ви? – зашарiвшись, промовила Жiскета. – Це Лiенарда сказала до вас «метр», а я iй тiльки пояснила, що вам треба казати «месiр».

І обидвi опустили очi. Незнайомець, який був не вiд того, щоб порозмовляти, розглядав iх, усмiхаючись.

– Виходить, вам нема чого менi сказати, панночки?

– Ой, нiчогiсiнько! – вiдповiла Жiскета.

– Нiчогiсiнько! – повторила Лiенарда.

Високий молодий блондин уже зiбрався пiти собi, але цiкавi дiвчата не хотiли випускати свою здобич.

– Mecip! – з навальнiстю води, що прориваеться крiзь загату, або жiнки, яка зважуеться на щось, промовила Жiскета. – Ви знаете того вояка, що гратиме в мiстерii роль Пречистоi Дiви?

– Ви хочете сказати – роль Юпiтера? – спитав незнайомець.

– Ах, так! – вигукнула Лiенарда.