На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мертвому півню фагот не потрібен» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Изучение языков, Иностранные языки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мертвому півню фагот не потрібен

Автор
Дата выхода
26 октября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Мертвому півню фагот не потрібен" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мертвому півню фагот не потрібен" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Врублевський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Попри іронію, подекуди солонувату й нищівну, цей твір просякнутий любов’ю до «пересічної людини», з одного боку, а заодно переповнений неприхованого їдкого сарказму стосовно властолюбців найрізноманітнішого калібру, від дрібних клерків і до «небожителів». Загалом же роман «Мертвому півню фагот не потрібен» є своєрідною мозаїчною картиною життя на периферіях сучасного світу, периферіях не так географічних, як цивілізаційних, де все нібито просто і зрозуміло, де час, як і сама оповідь, пливе аж занадто повільно, одначе у цій заколисуючій розміреності таяться воістино шекспірівські пристрасті і безліч карколомних, глибоко законспірованих сюжетів, що не надаються до швидкого і однозначного розшифрування.
📚 Читайте "Мертвому півню фагот не потрібен" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мертвому півню фагот не потрібен", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Якщо бажаеш, дам тобi пораду: якщо ти так вже впевнений у пiдступностi О’Негрi, вiддяч йому тим же. Я навiть можу взятися тобi у цьому допомогти.
– Допомогти? – виглипнувся Юджiн. – Але чим? Як?
Сильвинi слова надто сповiльнено i мляво добиралися до схарапудженоi бурхливими емоцiями свiдомостi Старого Ірландця. Якоiсь митi здалося навiть, що iм взагалi судилося щезнути безслiдно, наче мильним бульбашкам, i Марсел вже було зiбрався махнути рукою на цю безнадiйну справу, – аж тут на Юджiна таки зiйшло просвiтлення.
Sekcio 2 (retrospecto): netie kajneen ci tiu momento
Минуло бозна-скiльки часу (не вiчнiсть, зрозумiло, та все ж i кiлька тижнiв щось значать!), а Леон Коузак нiяк не мiг дати собi раду й розiбратися з тим розгардiяшем, що осоружно млоiв його душу. Постiйна ворожнеча iз самим собою пiдточувала Леоновi сили, вiн марнiв буквально на очах, вiд безсонних ночей та надмiр спожитих спиртного i кави у головi шумiло, i вже зранку вiн занурювався у понурий транс, пiд час якого нiчого i нiкого не помiчав – притулиться в куточку, втелещить погляд куди-небудь i сидить, не ворухнеться, немов воскова фiгура з музею madame Tusseau, тiльки губи iнодi ледь помiтно здригнуться примарою усмiху або сiпнеться, мовби од нервового тiпу, брова… Колеги (а то були суцiль однi жiнки) перешiптувалися: може, Леон навчився спати з розплющеними очима? А що подiбна сцена повторювалась тепер щодень, то почали йому заздрити: це ж треба таке! Гульвiсить собi ночi напротик, а на роботi вiдсипаеться, та ще й так хитро, що начальство нiякоi рахуби скласти не може: ну, сидить собi чоловiк, замислився, то в нього ж робота така – думати, а не мiшки тягати!.
– Леоне, ти якийсь сьогоднi не такий, – улесливо пiдкочувалась котрась. – Леоне, а Леоне, що з тобою? Перетрудився, бiдненький?
– З вами хiба не перетрудишся! – плескав Леон ii по сiдничках.









