На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мертвому півню фагот не потрібен» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Знания и навыки, Изучение языков, Иностранные языки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мертвому півню фагот не потрібен

Автор
Дата выхода
26 октября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Мертвому півню фагот не потрібен" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мертвому півню фагот не потрібен" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Василь Врублевський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Попри іронію, подекуди солонувату й нищівну, цей твір просякнутий любов’ю до «пересічної людини», з одного боку, а заодно переповнений неприхованого їдкого сарказму стосовно властолюбців найрізноманітнішого калібру, від дрібних клерків і до «небожителів». Загалом же роман «Мертвому півню фагот не потрібен» є своєрідною мозаїчною картиною життя на периферіях сучасного світу, периферіях не так географічних, як цивілізаційних, де все нібито просто і зрозуміло, де час, як і сама оповідь, пливе аж занадто повільно, одначе у цій заколисуючій розміреності таяться воістино шекспірівські пристрасті і безліч карколомних, глибоко законспірованих сюжетів, що не надаються до швидкого і однозначного розшифрування.
📚 Читайте "Мертвому півню фагот не потрібен" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мертвому півню фагот не потрібен", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– А куди, ви думаете, його занесло?! – голос його здригнувся. – До ганделика того сучого сина!
– О’Негрi?
– А що, в Каiруанi е iнший сучий син?
Звiсно, вони знали iншого сучого сина, ймення якому було Агне Кобуз, але зараз iм було не до нього, тож i ми не станемо випереджати подii й наразi обмежимося тiльки побiжною згадкою про його iснування й вiдкладемо ближче знайомство на потiм, для бiльш слушноi придебенцii.
Втiм, жоден з приятелiв нiчого не встиг вiдказати, бо iхню секундну загаянiсть Старий Ірландець розцiнив як мовчазливу згоду, i це додало йому сил накинутися з потроеною завзятiстю на ненависного конкурента.
– Отож-бо що нема! Такi покидьки народжуються раз у столiття! Авжеж, свиня е свиня! Хiба ii вiдучиш рити? Дзуськи! Їi тiльки шпичка зупинить!
– Але ж, Юджiне! – спробував вгамувати його Дане. – Хiба О’Негрi винен? Це ж чиста випадковiсть, що той чужак утрапив до його забiгайлiвки!
– Випадковiсть? – аж захлинувся з лютi Старий Ірландець.
Дане трiпнув головою, вiдкидаючи з-над очей чорного, аж смолянистого, чуба, i у поглядi його шмигнула метка допитливiсть:
– Ти так думаеш?
– Я не думаю! – загамселив себе кулаком у груди Юджiн. – Я переконаний! Я не маю у цьому жодних сумнiвiв! Ця свиня здатна ще й не на такi пiдлостi, аби тiльки звести мене зi свiту!
– Легко когось ганьбити, якщо не бачиш перед очима дрючка, – глумливо прорiк Сильва, беручи зi стiйки пляшку вiскi.
– Гiп… ур… ур… що? – затнувся Юджiн, вiдчуваючи, як непосильнi для його розумiння слова застрягають у мозковi, нiби уламки черепицi в дощовiй ринвi.
– Та так, нiчого, – вiдмахнувся Сильва, ховаючи посмiшку й пiдносячи склянку до губ. – Твое здоров’я, Юджiне! Побережи нерви, бо весь цей гармидер нi до чого. Це те ж саме, що собацi вити на мiсяця. Який вiд того валування мiсяцевi збиток? Отож! Так само й О’Негрi вiд твоiх прокльонiв. Анiж без толку витрачати сили, лiпше поворуши звивинами, яким чином прихилити фортуну на свiй бiк.









