Кров на снігу ІІ: Ще більше крові

З огляду на мiй фах можна припустити, що я неабияк знаюся на зброi, а насправдi я знайомий заледве з двома-трьома моделями пiстолетiв. Вона вклала магазин, показала, як вiн заряджаеться, i пояснила, що гвинтiвка – напiвавтоматична, тому, згiдно з законом, на полюваннi в магазинi мае бути не бiльше трьох набоiв, плюс один у патроннику.

– Безперечно, – погодився я, заряджаючи, як вона показала.

У зброi менi подобаеться звук гарно змащеного металевого механiзму, точнiсть iнженерного мистецтва.

– Ось iще може стати у пригодi, – сказала вона.

Я обернувся. Вона простягла менi вiйськовий бiнокль. Радянська модель Б-8. Мiй дiд свого часу роздобув собi такий, щоби вивчати деталi церковних фасадiв. Вiн розповiдав менi, що до вiйни найкращу оптику виробляли у Нiмеччинi, тож росiяни, окупувавши схiдну частину Нiмеччини, насамперед викрали нiмецькi промисловi таемницi та обладнання i почали робити дешевi, але збiса якiснi копii нiмецькоi оптики. Господь знае, як Б-8 опинився у цьому закутнi.

– Я, звiсно, сплачу за оренду.

– Дай спокiй! – пирхнула вона, прибравши набоi до дробовика i ставлячи передi мною короб набоiв до гвинтiвки. – Але, гадаю, Уго не заперечуватиме, щоби ти сплатив за вистрiлянi набоi.

– Де вiн зараз?

Мое запитання виявилось недоречним, судячи з того, як жiнка насупилася.

– Рибалить, – лаконiчно вiдказала вона.

Я похитав головою. Я про це навiть не подумав. Чи я взагалi щось iв од самiсiнького вiд’iзду з Осло?

– Я можу загорнути тобi з собою сандвiчiв, а решту докупиш у крамничцi Пiрйо. Кнут тобi покаже.

Ми вийшли на ганок. Вона подивилася на годинник. Ймовiрно, хотiла переконатися, що я пробув у неi недовго i сусiди не матимуть пiдстав плiткувати. Кнут гасав по двору, наче щеня в очiкуваннi прогулянки.

– До мисливськоi хатини йти з пiвгодини, чи пак до години, – сказала вона, – залежно вiд того, який ти швидкий.

– Гм. Я не знаю точно, коли прибуде мое рушниця.

– Я не поспiшаю. Уго на полювання вибираеться не часто.

Я кивнув, вiдрегулював ремiнь на гвинтiвцi й повiсив ii на плече. На здорове плече. Скинув оком на село. Треба було вигадати, що сказати на прощання. Вона схилила голову набiк, точнiсiнько як ii син, i прибрала пасмо волосся з чола.