На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Темна синя вода. Джерело» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Темна синя вода. Джерело

Автор
Дата выхода
13 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Темна синя вода. Джерело" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Темна синя вода. Джерело" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Радій Радутний) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Радій Радутний, український письменник, досі відомий за фантастикою та бойовиками, після деякої творчої паузи виступив з монументальним твором у жанрі на межі історії та фантастики. В циклі «Темна синя вода» очікується не менше трьох книг, а якщо минуле автора не поглине, то, можливо, і більше.
Це перший роман із серії подорожей в минуле України, присвячений пригодам головного героя, нашого співвітчизника, в Києві початку XX і кінця XVIII століття.
Уявіть собі, що ви опинилися в ситуації, з якої немає виходу. Якщо вам загрожує смерть, і її неможливо уникнути. Що на вас чигає не найманий вбивця, від якого можна втекти або захиститись, а дещо грізне та невідворотне – сама доля. Уявіть собі, що хтось таки запропонував спосіб урятуватися, але він мало чим відрізняється від самої смерті.
Уявіть собі, що ви йдете до мети, прориваєтеся з погонями та боями, мандруючи в часі та просторі, бачите світ таким, яким він був задовго до вашого народження, спілкуєтесь з людьми, що померли десятки і сотні років тому.
Так, це перший український роман про втечу у минуле, причому не з метою подивитись – а з метою дещо змінити. Так, на читача очікує ціла серія неймовірних пригод. Так, не обійдеться без романтики, інтриг, зради і розчарування.
Але якби вам запропонували таку подорож, то невже б ви відмовилися?
📚 Читайте "Темна синя вода. Джерело" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Темна синя вода. Джерело", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Помовчав i додав:
– Хлопчик там був. Син. Стоiть, блiдий весь, але не плаче й мiлiцiонеровi щось розповiдае. Може, бачив. Уявляеш, як воно – коли батька на очах вбили?
– Так-так, – я кивнув. Максимально спiвчутливо.
– Ну гаразд, пiшов я, – сусiд знову махнув рукою. – Бо холодно, та й вставати рано.
Хряснули дверi, а я ще трохи постояв i теж пiшов.
В головi було порожньо – хоч меблi завозь. Жодноi думки. Заснув – тiльки-но до подушки торкнувся. І спав, як убитий, аж до самого ранку, без жодного сну та кошмару.
Отакi, знацця, в Ігоря одноходiвки. Безпрограшнi. Хоч повiрю – виграе, а хоч пiдставлюсь – все одно доведеться з ним якось контачити. Хоча б для того, щоб набити морду.
Що, мiж iншим, непогана iдея.
Насправдi, звiсно, iдея була вкрай кепською. Якщо це був дружнiй розiграш, просто надто далеко зайшов – то за таке морду бити не варто. Варто скачувати грошi на адвокатiв, за комiр тягнути в мiлiцiю, щоб невiдомий друг там зi сльозами на очах розповiдав, як хотiв пожартувати, а вийшло он воно що.
Але все одно контачити доведеться – щоб витрусити iм’я замовника.
Значно гiрша справа, якщо невiдомий замовник щось вiд мене хоче й для того заганяе у безвихiдну ситуацiю.
За обласне значення – то, мiж iншим, проскочила колись iнтернетами цитатка одного маловiдомого автора. Був вiн настiльки маловiдомим, що з розпачу написав книжку – про те, як нашi благороднi росiйськi брати воюють з вкрай пiдступними та паскудними «бендерiвцями» (атож, саме так i написано). Письменник з того шановного пана вийшов нiякий, книжка, окрiм невеличкоi когорти зовсiм вже шизонутих украiнофобiв, нiкого не зацiкавила, за рiк-два згинула, як обри, але поки про неi ще так-сяк говорили, то хтось знайшов перл.
«…у той час, як журналiсти обласного масштабу прозябають на триста баксiв».
Помри, а краще не скажеш. Була б зарплатня хоч на долар бiльша – став би, мабуть, шановний автор i патрiотом. Був би жiнкою – пiшов би у повii, а так – лише один шлях, у журналiсти.







