На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Посол Царя Царів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Посол Царя Царів

Автор
Дата выхода
09 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Посол Царя Царів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Посол Царя Царів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Орест Сандомирський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році.
У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха».
Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
📚 Читайте "Посол Царя Царів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Посол Царя Царів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Проти дерев’яних кораблiв розривнi снаряди – гранати – страшна рiч, бо порох дуже легко пiдпалюе дерево, однак в морському бою iх використовують дуже рiдко, бо единим висаджувачем е гнiт. Тобто фугасного детонатору немае, лише дистанцiйний. Проте пробити товстий борт корабля не ядром, а гранатою нереально – маси не вистачае, та й бiльшiсть гранат просто вiдскакують, не завдаючи жодноi шкоди, тому, вiдповiдно, iх використовують нечасто, хоча й возять iз собою – на випадок бою з береговими батареями. Оскiльки корабель-нападник був вищим, тож гранати кидали просто на палубу джонки.
– Але чому вони почали стрiляти?
Коли корабель пiшов на великий розворот, Ден спробував щось пояснити менi на вухо, проте я не так щось розчув, як здогадався. У китайцiв були вогнемети, а оскiльки на «европейцевi» щось спалахнуло, а потiм вiдбувся вибух, стало ясно, що джонка пiдпалила корабель iз вогнемету. Мабуть тому джонка й атакувала з дальнiх дистанцiй – там боялися вогнеметiв.
Розвернувшись, «европеець» привiтав джонку вогнем з гармат лiвого борту, але цього разу пiдiйшов значно ближче, скорiш за все помилково, i… джонка вибухнула. Мабуть, одна з бомб влучила в порох. Проте, або пороху було багато, або там дiйсно були вогнемети з великим запасом нафти, бо вибух був фантастичний, а в европейський корабель влучило всього кiлька палаючих уламкiв, до того ж, вiн був просмолений. І це був iспанський корабель.
Реконструкцiя.
– Гадаю, що вiн живий, – почав «мародер».
Дворянин кинув здивований погляд.
– Пiрат повiдомив, що вiн не мiг залишитися в живих, але…
Дворянин кивнув. Вiн не гiрше за свого спiвбесiдника знав, що у чаклунському зв’язку передаються не слова, а змiст.



