Інтронізація

– І як це Летюк буде штурмувати висотнi бастiони в самотi? – похiхiкали та й приступили до процесу.

Спершу Джо обв’язав мотузку довкола себе й по нiй на нижчий балкон спустився Гвiам. Потiм уже вiн притримував знизу перекинуте через перила балкона спорядження, поки по нiм ковзав униз Джо. І так то один, то iнший – i ось хлопцi й на грiшнiй землi. Мотузку лишили зачепленою за перила балкону другого поверху, а самi рвонули в ботанiчний сад.

Там штурмували тини та турнiкети, лазили алеями, придивляючись до табличок, за якусь годину надибали потрiбне, напатрали в пазуху, понесли до обителi.

В холi вже нiкого не було, ще б пак, годин з чотири лазили мiстом, але це не зупинило гонорову паруботу.

– Що, несемо в лiжко? – перепитав Гвiам.

– А то, – потер пiдборiддя Джо.

Постукали в дверi. Тишина. Постукали ще. Нiчичирк. Постукали настирливiше.

Звiдкись з коридору виринув Летюк.

– Хлопцi, чого ви шумите? – допитувався.

– Йди звiдси, – порадили.

Не пiшов, харцизяка, стояв i дивився.

– Ну й хай, – зло промовив Гвiам, – хай бачать негожi, що можуть гожi зробити для дам.

– Хай, – погодився Джо. – Це навiть корисно. І йому, й дамам.

Стукали й стукали.

Нарештi на порозi з’явилася роздратована й сонна Патрицiя.

– Чого треба? – сипала злiстю.

– Суррену, – вимагали.

– Нащо?

– Не твоя справа.

– Вона спить.

Зам’ялися на мить.

– Буди, – був вердикт.

– По якiй причинi? – не поступалася Патрицiя.

– Розмарин принесли.

– Хух, – пiшла в глибину кiмнати.

По якiйсь хвилинi в дверях постала й скуйовджена Суррена.

– Чого треба, хлопцi?

– Ми, звичайно, перепрошуемо за нiчний вiзит, – урочисто почав Джон. – Але ми, на вiдмiну вiд усiх iнших, умiемо дослухатися до прохань шановних панночок. Розмарин, Суррено, розмарин, – i урочисто вийняв з-за пазухи заповiтнi гiлочки.

Взяла гiлочку до рук.

– Можеш жувати, – порадив Гвiам.

– Ойо-йой, – на мить зникла й одразу ж з’явилася з яблуком у руках.

– Летюк принiс, – повiдомила.

– То й що? – не зрозумiли.

– Сорт «Розмарин». Давнiй сорт, – пояснювала, – дуже давнiй. Але подекуди вирощуеться. Дуже менi смакуе. Дякую Летюку, замовив, служба доставила. І доки ви десь лазили цiлу нiч, ми вже iх скуштували й давно спимо. Раджу й вам зробити те ж саме.

Стояла й смiялася.