На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Господар колодязів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Господар колодязів

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Господар колодязів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Господар колодязів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків».
«Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу.
Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…
📚 Читайте "Господар колодязів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Господар колодязів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лисий запропонував жабi домохранця, а стражники вели вже наступного Юстинового товариша, на ходу пiдсмикуючи тому рукав…
Нерiвна шеренга хвилювалася. Когось, заспокоюючи, огрiли батогом; Юстин стояв, розглядаючи жабу, намагаючись зрозумiти, страшно йому чи нi.
Страшило всiх одне – незрозумiло, що вiдбуваеться. «Так» – «нi». Як тодi, коли Господар Колодязiв кидав монетку. Майбутне виникае щомитi…
– Я боюся, – скиглив хлопчик.
Акiр мовчав.
Усе вiдбувалося дуже швидко. Шеренга бiля стiни танула; жаба видавала вирок то негайно, щойно отримавши краплю чиеiсь кровi, або ж замислювалася на хвилину, i тодi лисий дiставав iз глечика чергового домохранця й починав спокусливо крутити у жаби перед очима.
– Так.
Акiр був сiмнадцятим iз тих, хто вирушив праворуч.
Юстин вирушив до лiкаря сам – стражник просто йшов поруч. Юстин простягнув руку з уже пiдсмикнутим рукавом; лiкар, добряче вже втомлений, полоснув ланцетом, але Юстин не вiдчув болю. Липкий жаб’ячий язик був зовсiм близько; Юстинова кров, рубiново-червона, закапала в таз, бризки полетiли на штани – жаба не вiдразу знайшла язиком краплю, що летить. Нарештi прийняла кров i проковтнула; Юстин чекав. У залi залишалися тiльки вiн – i наляканий хлопчик за його спиною (не беручи до уваги, зрозумiло, лисого, лiкаря, стражникiв i жаби).
Лiкар залiпив Юстинову руку пластирем.
Жаба мовчала. Навколо було дуже тихо. Навiть хлопчик не схлипував.
Жаба мовчала. Юстину вперше стало страшно в цiй залi – страшно по-справжньому.
Лисий – вiд нього пахло солодкувато i неприемно – витягнув iз майже порожнього глечика напiвздохлого придавленого домохранця. Юстин гидливо вiдсторонився; домохранець був непритомний, шiсть його нiжок безсило телiпалися, коли лисий тряс приманкою перед напiвприкритими очима жаби.
– Нажерлася, – пошепки сказав хтось iз охоронцiв.
Лисий кинув непритомного домохранця назад у глечик. Витягнув iншого – теж прим’ятого, але вiн iще подавав ознаки життя. Юстин був уражений – як вiн бере таку гидоту руками?!
Новий домохранець мляво пискнув. Жаба розплющила очi.
– Так, – глухо сказав довгий рот.
І Юстина пiдхопили за плечi i пiдштовхнули до отвору дверей праворуч.











