На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Господар колодязів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Научная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Господар колодязів

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Господар колодязів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Господар колодязів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Марина и Сергей Дяченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
До нашої книжки увійшли три повісті Марини та Сергія Дяченків: «Господар колодязів», «Зелена карта», «Земля веснарів». Вони дійсно являють нам різні «світи Дяченків».
«Зелена карта» – розповідь про наш сучасний світ, Київ 1990-х з його труднощами і розгубленістю людей, а «Господар колодязів» – це вже світ фентезі – з його магією, дивовижними створіннями: ельфушами, королевою верхівців і майже середньовічним буттям князівств, що ворогують між собою. «Земля веснарів», на перший погляд, це детективна історія пошуку вбивці, яка перетворюється на розповідь про зіткнення різних цивілізаційних моделей, коли люди стикаються з чимось їм незрозумілим і, як їм здається, огидним і небезпечним. І тому представники цих світів, як би їм не хотілося співпрацювати мирно одне з одним, не можуть знайти спільної мови. І тільки бажання знайти вбивцю (хоча і з різними наслідками для нього), щоб не карали безвинних, веде до виникнення хоч якогось розуміння іншого світу.
Але головним у всіх повістях є не зовнішня, так би мовити, сюжетна лінія, а глибоке проникнення у сутність людської душі, у те, чого не можна побачити, але так потрібно зрозуміти, щоб ці такі різні, однак такі подібні за людськими переживаннями світи збереглися, а не розсипалися на порох…
📚 Читайте "Господар колодязів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Господар колодязів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Вона сказала тобi, чия вона дочка?
Юстин кивнув, i крапля поту лоскотно прокотилася вiд скронi до пiдборiддя.
– Але я ж чую мiж вами якусь брехню, – сказав Ос, Господар Колодязiв, i перевiв погляд на Анiту. – Що ти збрехала йому?
Анiта здригнулася. Повiльно обернулася до Юстина – блiда, з двома мокрими борозенками уздовж щiк:
– Я збрехала тобi про дiда. Ти б не змiг… провiдувати його. Ти б пiшов назавжди. Я збрехала, щоб ти не вiдчував себе зрадником…
Юстин розкрив рота, як риба. Знову закрив. Захотiв прокинутися, прокинутися ще раз, на свiтанку, прокинутися на цей раз по-справжньому.
– Тепер iди до себе, – жорстко сказав Господар Анiтi. – Іди.
Вона згорбилася, притиснула долонi до живота i, тягнучи ноги, побрела кудись геть, у темряву, вгору ледь помiтними гвинтовими сходами. Юстин уражено дивився iй услiд.
Анiта збрехала йому!
«Щоб ти не вiдчував себе зрадником…» Але ж вiн був би зрадником!
Вiн уже зрадник. Бо дiд залишився сам… Тепер на вiки вiчнi – сам.
Господар Колодязiв ступив уперед.
І вiн заплющив очi, бо йому не хотiлося бачити власну смерть. А Господар Колодязiв усе стояв i дивився, i нова хвиля покiрностi в Юстиновiй душi пiднiмалась усе вище, готова захлюпнути його з головою…
– Так ти знав, проти чиеi волi йдеш? – запитав Господар Колодязiв.
Юстин облизнув губи. У ротi наростав залiзний присмак – нiби вiн, Юстин, був запряжений i гриз вудила.
– Так.
Господар Колодязiв дивився.
– Я не розумiю, чому це… проти волi, – iз зусиллям продовжував Юстин. – Я не розумiю, чому така воля… Чому вона не може… обрати мене?
Господар Колодязiв не вiдводив погляд – нiби поклав холодну долоню на обличчя.
– Вона людина, – в розпачi продовжував Юстин. – Якщо iй у слiд вовчого порошку насипати, то нiчого не буде. Значить, вона людина.
Той, що стояв перед ним, мовчки схилив важку голову на плече.
– Вона любить мене, – голоснiше сказав Юстин.
– А ти ii не знаеш, – несподiвано м’яко сказав Господар Колодязiв. – Вона зовсiм не така проста, як тобi здаеться… Вона збрехала тобi вперше, але не востанне.











