На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Свої… Чужі…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Свої… Чужі…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Свої… Чужі…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Свої… Чужі…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Людмила Когут) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Її книжковий світ створений для друзів, тих людей, котрі вміють читати, думати, слухати, плакати, сміятись, співчувати, вірити, довіряти, прощати, зневажати, шкодувати... В її ірреальному світі поважають усі людські почуття, крім одного – ненависті. Її герої – добрі люди, і своїми діями вони ніби промовляють до читача: — Спрямуй промінець свого душевного світла туди, де панує суцільна пітьма. Ніколи не шкодуй своєї щирої усмішки і даруй тому, хто так її потребує. Власну зболену сльозу обережно поклади на щоки того, кому не знайомі сльози співчуття, можливо, вона розбудить це холодне, черстве серце і зігріє його. Не жалій своєї доброти тому, хто ніколи не мав її і за усе життя так і не навчився її віддавати. Поділися своєю безмежною вірою з кожним, у кого її немає, своєю надією підтримай того, хто вже почав її втрачати, а свою гарячу любов неси і віддай усьому світові...
📚 Читайте "Свої… Чужі…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Свої… Чужі…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вони знали, що йдуть на таку важливу зустрiч, але не сподiвались, що ще не побачивши нiкого з дiтей, саме примiщення i його атмосфера так глибоко вразять iх.
– Людям, якi працюють тут iз дiтьмисиротами, треба поставити пам’ятник ще при життi, – тiльки й вимовив Євген. – Ідiмо до директора, вона сказала, що ii кабiнет на другому поверсi.
Керiвник цiеi сумноi установи була привiтною i лагiдною. Уважно вислухала прохання молодих людей, розпитала про iхнiй фiнансовий стан, роботу, освiту, родину i про iхне життя взагалi, детально розповiла, якi папери вони повиннi зiбрати для передання дитини в родину, i сказала, що вони навiть сьогоднi можуть познайомитись iз дiтьми у притулку.
Тут будет реклама 1
– Я розумiю, що це хвилюючий момент… Зустрiч iз дiтьми не може вас не зворушити, – сказала вона, проводжаючи iх у гральну кiмнату. – Але намагайтеся бути спокiйними i веселими, у нас дуже приязнi i хорошi дiти. Старшi, правда, – трiшки заляканi, бо вже розумiють, де вони перебувають. Багатьох iз них забрали вiд недолугих батькiв, а малесенькi – ще щасливi, бо не вiдають, бiдачки, де вони i що iх чекае в подальшому життi, – вона важко зiтхнула.
Тут будет реклама 2
– Я давно тут працюю, набачилась усякого. Не знаю, як серце мое ще витримуе споглядати кожен день, як цi дiтки в нас ростуть, а потiм, тiльки ми поставимо iх на своi нiжки, чогось навчимо, треба iх вiддавати по етапу – у школу-iнтернат. А там таке важке життя на них чекае!!! Не хочу про це думати i говорити, – усмiхнулась.
– Я втiшена, що хоч одна дитиночка сьогоднi знайде собi батькiв.
Тут будет реклама 3
Я була б щасливою, як би люди частiше приходили до нас i стелили б перед нашими дiтьми рушничок щасливоi родинноi долi… Хай би ми й роботи не мали, зате цi дiти мали б батькiв. Я й сама планую взяти собi на виховання дитину, бо не маю власних. Але на сьогоднi це тiльки мрiя, хочу вмовити свого чоловiка… Дуже важко споглядати за життям цих малюкiв. Серце розриваеться на шматки не один раз… – Вона знову глибоко зiтхнула i вiдчинила дверi у велику кiмнату.Тут будет реклама 4
Марiчка наперед прийняла заспокiйливi пiгулки, щоб не плакати вiд самого порога.
У великiй гральнiй кiмнатi було чисто i затишно, та iй здалось, що в повiтрi стояв невидимий, але вiдчутний дух дитячоi туги i сирiтства.
Дiвчатка i хлопчики гралися разом, порозсiдались та порозлягались на килимi i складали своi замки та фортецi з рiзнокольорових кубикiв та конструкторiв, хто бавився ляльками, хто малював. Дiти були рiзного вiку – вiд одного року до п’яти.
Мнения
О книге «Свої… Чужі…» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Свої… Чужі…» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Людмила Когут! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
