На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Свої… Чужі…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Свої… Чужі…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Свої… Чужі…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Свої… Чужі…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Людмила Когут) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Її книжковий світ створений для друзів, тих людей, котрі вміють читати, думати, слухати, плакати, сміятись, співчувати, вірити, довіряти, прощати, зневажати, шкодувати... В її ірреальному світі поважають усі людські почуття, крім одного – ненависті. Її герої – добрі люди, і своїми діями вони ніби промовляють до читача: — Спрямуй промінець свого душевного світла туди, де панує суцільна пітьма. Ніколи не шкодуй своєї щирої усмішки і даруй тому, хто так її потребує. Власну зболену сльозу обережно поклади на щоки того, кому не знайомі сльози співчуття, можливо, вона розбудить це холодне, черстве серце і зігріє його. Не жалій своєї доброти тому, хто ніколи не мав її і за усе життя так і не навчився її віддавати. Поділися своєю безмежною вірою з кожним, у кого її немає, своєю надією підтримай того, хто вже почав її втрачати, а свою гарячу любов неси і віддай усьому світові...
📚 Читайте "Свої… Чужі…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Свої… Чужі…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Не було нi однiеi людини, яка б напiвжартома не спитала: «Марiчко, а коли ви вже нарештi назбираете грошей i купите собi дитинку?»
Вона не знала, як мудро вiдповiсти всiм цiкавим зазирнути в ii подружне лiжко, щоб iх не образити i не зруйнувати нормальнi родиннi стосунки. Але завжди пiсля цих питань у неi залишався неприемний осад на душi. Подумки намагалася себе заспокоiти:
«Вони ж питають не зi зла, а так – з цiкавостi… Певно, переживають за нас?! Та навiщо ранити серце i задавати питання, на якi важко дати правдиву вiдповiдь? Вони ж повиннi розумiти, що не про все можна запитувати.
Тут будет реклама 1
Є речi, про якi не розповiдають i, тим бiльше, не виносять назагал, та ще й при забавi…»
У них було майже, як у казцi: жили вони у шлюбi бiльше нiж десять рокiв, i все в iхнiй родинi було добре, крiм одного – не давав iм Бог дiтей. Якi тiльки лiки вони не приймали, у яких санаторiях не лiкувались – результат був нульовий.
– Геню, я люблю iздити до родини, але я втомилась жартувати на тему нашого батькiвства.
Тут будет реклама 2
Вiзьмiмо дитинку у притулку. Дивись, скiльки е випадкiв, що нормальнi батьки гинуть в аварiях або, бiдолашнi, розбиваються на машинах, а малесенькi дiтки залишаються сиротами. Я хочу взяти собi дiвчинку. Будемо мати для кого жити…
– Коли ти готова до такого кроку, я не маю нiчого проти. Менi вже за тридять, як ще трохи зачекаемо на своiх дiтей, а в нас нiчого не вийде, то й чужих пiзно буде брати на виховання, бо ми вже й самi, напевно, не схочемо…
Минув мiсяць роздумiв, i схвильованi вони переступили порiг дитячого будинку.
Тут будет реклама 3
Євген тримав великий пакет iз рiзними цукерками та шоколадками, Марiчка – пакунок з iграшками, бо йшли знайомитися з дiтьми i не випадало прийти з порожнiми руками.
Примiщення було сiрим i безрадiсним. І хоча працiвники ретельно намагалися створити тут сiмейну та затишну атмосферу, iм це не вдалось. Навiть стiни, прикрашенi численними плакатами, дешевими iлюстрацiями та картинами, на яких було змальоване щасливе дитинство видуманих дiтей, видавали нагору дух казарми для маленьких «державних в’язнiв».
Тут будет реклама 4
Вiд нервового напруження серце Марii защемiло, а потiм вона фiзично вiдчула, що воно нiби зiщулилось та враз змалiло i вiд цього божевiльного збудження скажено билося не в такт, мовби йому раптом стало забагато мiсця в ii тiлi. Вона подивилася на Євгена, вiн також зблiд i глибоко дихав, йому бракувало повiтря.
У примiщеннi пахло хлоркою i невiдомими iм дезiнфекцiйними засобами.
Мнения
О книге «Свої… Чужі…» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Свої… Чужі…» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Людмила Когут! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
