На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Свої… Чужі…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Свої… Чужі…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Свої… Чужі…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Свої… Чужі…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Людмила Когут) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Її книжковий світ створений для друзів, тих людей, котрі вміють читати, думати, слухати, плакати, сміятись, співчувати, вірити, довіряти, прощати, зневажати, шкодувати... В її ірреальному світі поважають усі людські почуття, крім одного – ненависті. Її герої – добрі люди, і своїми діями вони ніби промовляють до читача: — Спрямуй промінець свого душевного світла туди, де панує суцільна пітьма. Ніколи не шкодуй своєї щирої усмішки і даруй тому, хто так її потребує. Власну зболену сльозу обережно поклади на щоки того, кому не знайомі сльози співчуття, можливо, вона розбудить це холодне, черстве серце і зігріє його. Не жалій своєї доброти тому, хто ніколи не мав її і за усе життя так і не навчився її віддавати. Поділися своєю безмежною вірою з кожним, у кого її немає, своєю надією підтримай того, хто вже почав її втрачати, а свою гарячу любов неси і віддай усьому світові...
📚 Читайте "Свої… Чужі…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Свої… Чужі…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А тепер цiй дiвчинi через очi тi синi
Анi вдень, анi вночi та й спокою нема.
А нащо було, мати, очi синi давати?
Очi синi самотнi, мабуть, будуть навiк.
Очi синi та карi не пiдходять до пари,
А вiд цього серденько тiльки в’яне й болить.
Не журися, дiвчино, не журися, рибчино,
Прийде в серце потiха, прийде радiсний час,
Поеднаеться серце з юним другом навiки,
І заграе веселка у дiвочих очах.
Це було чудово… Але й воно минулось, мов казковий сон. Непомiтно для всiх пiдкрався сумний момент прощання.
Тут будет реклама 1
Молодята розiбрали весiльнi подарунки i поскладали в машину, щоб вiдвезти цей скарб на нову квартиру, у столицю. Мама молодого виносила з хати пуховий коц i подушки, якi власноруч зробила бабуня. Сестри несли пакунки iз простирадлами, рушниками та рiзним домашнiм дрiб’язком, який мама завчасно купила для свого сина у придане. Вона так обдаровувала його, нiби видавала замiж доньку, а не одружувала сина.
Прощання в родинi було напiввеселе, напiвсумне.
Тут будет реклама 2
Молодь жартувала i смiялась, мама i бабуня плакали, а зажурений тато ходив за ними крок у крок i заспокоював iх обох. Нарештi молодята завели машину, з усiма розцiлувались i щодуху поiхали у свое нове життя…
Тато, мама i бабуня, добре розумiючи, що на сьогоднi iхня головна роль уже зiграна, раз за разом важко зiтхаючи, пiшли вiдпочивати, молодше поколiння залишилось у лiтнiй кухнi i продовжувало святкування, тепер уже без головних героiв цiеi подii, i тiшилось тим, що лiто – чудова пора для весiлля.
Тут будет реклама 3
Тридцять рокiв тому…
Був подiбний лагiдний день, Марiя i Євген iхали до родини. Причин для поiздок у батькiвськi краi було бiльше нiж достатньо: хрестини, уродини, весiлля, похорони, поминки… Того разу вони iхали з радiстю: iх також запросили на весiлля.
…Два днi забави проминули у швидкiй круговертi. У головi ще звучали голоснi мелодii коломийок, а вони вже мусили повертатися до мiста. Їхали завантаженi, колеса машини аж прогиналися вiд ваги.
Тут будет реклама 4
Чого тiльки не надавали «своiм мiстюхам» батьки i двоюрiднi сестри, брати, тiтки i вуйки: i рiзнi смаколики з весiлля, i сало та смалець зi шкварками, i бульбу та буряки з морквою, i самогон та безлiч банок iз капустою, огiрками i помiдорами вiд рiзних господинь iз великоi дружньоi родини.
Єдине, що iх гнiтило при спiлкуваннi з родиною, а потiм рiзко псувало настрiй, – питання про дiтей.
Мнения
О книге «Свої… Чужі…» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Свої… Чужі…» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Людмила Когут! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
