На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Свої… Чужі…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Свої… Чужі…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Свої… Чужі…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Свої… Чужі…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Людмила Когут) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Її книжковий світ створений для друзів, тих людей, котрі вміють читати, думати, слухати, плакати, сміятись, співчувати, вірити, довіряти, прощати, зневажати, шкодувати... В її ірреальному світі поважають усі людські почуття, крім одного – ненависті. Її герої – добрі люди, і своїми діями вони ніби промовляють до читача: — Спрямуй промінець свого душевного світла туди, де панує суцільна пітьма. Ніколи не шкодуй своєї щирої усмішки і даруй тому, хто так її потребує. Власну зболену сльозу обережно поклади на щоки того, кому не знайомі сльози співчуття, можливо, вона розбудить це холодне, черстве серце і зігріє його. Не жалій своєї доброти тому, хто ніколи не мав її і за усе життя так і не навчився її віддавати. Поділися своєю безмежною вірою з кожним, у кого її немає, своєю надією підтримай того, хто вже почав її втрачати, а свою гарячу любов неси і віддай усьому світові...
📚 Читайте "Свої… Чужі…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Свої… Чужі…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Я вам бажаю такого сина, як мiй Іванко. Пiвсвiту обiйдеш i не знайдеш подiбного… Золота дитина…
У церквi голцi нiде було впасти, гостi стояли один бiля одного i, затамувавши подих, спостерiгали за молодятами. Євген нiжно пiдтримував дружину пiд руку, вона цiлком довiрилась йому i навiть не дивилася собi пiд ноги, ii погляд був повнiстю прикутий до вiнчання сина. Марiя тiшилася, що урочистiсть вiдбувалася в цiй старовиннiй дерев’янiй церквi, де брали шлюб ще ii дiдусь i бабуня, а потiм i батьки, а пiзнiше i вона зi своiм чоловiком.
Тут будет реклама 1
Образи цiеi церковцi чули молитви не однiеi тисячi людей, бачили без лiку слiз i плачiв, як вiд радостi, так i вiд горя.
Нинi ж був чудовий лiтнiй день, i вся церква нiби палала вiд сонячних променiв, якi смiливо пронизували кольоровi вiтражi, встановленi майже пiд дзвiницею.
У такому яскравому освiтленнi молодята виглядали як бiлi ангели, бо наречений так само був у свiтлому костюмi. Усi присутнi весело перешiптувались в очiкуваннi цiкавого i радiсного весiлля, до цього спонукало все: i святковий настрiй молодят, i гарна погода, i бажання самоi родини.
Тут будет реклама 2
Батьки молодого – вже поважного вiку, а бабуня, на подвiр’i якоi вiдбувалось весiлля, i зовсiм старенька. Та тепер усi родичi були задоволенi: нарештi дочекалися цiеi приемноi i хвилюючоi подii.
Вони довго готувалися до урочистостi та весiлля, але воно, як i все в нашому житi, пролетiло за мить…
Ще в пам’ятi лунала запальна весiльна полька, i гостi з приемнiстю згадували, як радiсно кружляли у швидкому танцi пiд заворожуючий спiв скрипки i звук бадьорих акордiв баяна…
Танцювали на дерев’яному настилу, який вiдiгравав роль пiдлоги.
Тут будет реклама 3
Свiжотесанi та гибльованi дошки приемно пахли живицею. Особливо це вiдчувалося вночi. На той час гостi вже отримали повне задоволення вiд щедрого частування, а тепер на додаток вони, нiби навмисне, були оповитi п’янким i незвичним запахом свiжоi деревини. Та найбiльше, що вражало усiх присутнiх: нi з чим незрiвнянний небесний килим – темносинiй, майже чорний, на якому, пiд пильним чергуванням яскравого молодого мiсяця, низько висiли великi золотавi зiрки лiтнього нiчного неба.Тут будет реклама 4
Вони нiби пiдморгували танцюючим i додавали iм романтичностi й наснаги, i пари знову й знову кружляли у вальсi пiд мелодiйний плач саксафона, яким майстерно володiв приiжджий мiський музикант…
А в промiжках мiж танцями мiсцевi спiвачки багатоголосо виводили свою улюблену:
Очi синii-синi дала мати дiвчинi,
А навiщо давала, та й не знала сама.
Мнения
О книге «Свої… Чужі…» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Свої… Чужі…» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Людмила Когут! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
