На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Свої… Чужі…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Свої… Чужі…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Свої… Чужі…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Свої… Чужі…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Людмила Когут) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Її книжковий світ створений для друзів, тих людей, котрі вміють читати, думати, слухати, плакати, сміятись, співчувати, вірити, довіряти, прощати, зневажати, шкодувати... В її ірреальному світі поважають усі людські почуття, крім одного – ненависті. Її герої – добрі люди, і своїми діями вони ніби промовляють до читача: — Спрямуй промінець свого душевного світла туди, де панує суцільна пітьма. Ніколи не шкодуй своєї щирої усмішки і даруй тому, хто так її потребує. Власну зболену сльозу обережно поклади на щоки того, кому не знайомі сльози співчуття, можливо, вона розбудить це холодне, черстве серце і зігріє його. Не жалій своєї доброти тому, хто ніколи не мав її і за усе життя так і не навчився її віддавати. Поділися своєю безмежною вірою з кожним, у кого її немає, своєю надією підтримай того, хто вже почав її втрачати, а свою гарячу любов неси і віддай усьому світові...
📚 Читайте "Свої… Чужі…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Свої… Чужі…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Марiйка не могла iх охопити одним поглядом, дiтей було багато, бiльше нiж двадцять.
– Дiтки, доброго дня! До вас прийшли гостi, привiтайте iх, поплескайте голосно в долоньки, щоб вони почули. Отак, гарнi дiтки! – директорка говорила до дiтей веселим голосом, нiби сповiщала iх, що наступило якесь виняткове свято.
Для цих малят такi зустрiчi дiйсно були великим святом, бо коли до них приходили чужi тьотi та дядi, то когось вiд них забирали. Це траплялося не так часто, як би iм хотiлось, але дiти пам’ятали, що завжди дорослi приносили для них якiсь подарунки i смачнi цукерки, печиво.
Тут будет реклама 1
– Я вас залишаю, а ви знайомтесь iз дiтьми, бавтесь. У вас е двi години, бо потiм дiти будуть обiдати i спати. Як буде щось потрiбно, то тут е нянечка, будь ласка, звертайтеся до неi. Я не буду вам заважати i забирати ваш час…
Директорка пiшла, а маленькi люди, хто повзком, хто ледь дибаючи на нiжках, хто бiгом, швидко взяли в коло своiх дорослих гостей. Дiти простягали до них своi ручки, радiсно усмiхались, тицькали в них своiми маленькими пальчиками i питали: «Ти мама? Ти тато?»
Марiйка та Євген не знали, на кого дивитись i кому давати яку iграшку, печиво та цукерки.
Тут будет реклама 2
Марiя невесело усмiхалась, i через колючу пелену слiз, якi вперто застилали iй очi, не бачила нiчого. Євген так само ледь не плакав. Вiн боляче вiдчув, наскiльки цi маленькi люди голоднi на ласку i батькiвську любов. Така зустрiч iз дитячою бiдою була не з легких!
Старшi дiти дивилися на прибульцiв iз тугою, вони брали з iхнiх рук подарунки, але усмiхалися не так безжурно, як малеча.
Тут будет реклама 3
За свiй короткий вiк вони встигли побачили велику кiлькiсть дорослих, якi намагалися вибрати собi дитину, а йшли звiдси нi з чим, бо приходили за дешевою гарною живою iграшкою, а не за маленькою людиною, так рано скривдженою жорстокою долею. Часом цi чужi люди були просто слiпi i не бачили в маленькому дитячому тiльцi дорослоi зболеноi душi, яка так гостро вiдчувала несправедливiсть i самотнiсть, потребувала домашнього тепла.
Тут будет реклама 4
Старшi дiти вразливо переживали моменти знайомств iз недосконалим дорослим свiтом, iм було важче прижитись у новiй родинi, та й усиновлювали iх значно рiдше. Бували такi дикi випадки, що iх повертали у дитячий будинок. Коли про це сумно розповiла директор будинку, то Марii нiби хтось сипонув льоду за комiр. Вона з острахом уявила, що вiдчула ця маленька скривджена людина, яку спочатку ощасливили, а потiм назавжди позбавили права мати батькiв.
Мнения
О книге «Свої… Чужі…» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Свої… Чужі…» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Людмила Когут! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
