На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Свої… Чужі…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Свої… Чужі…
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
24 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Свої… Чужі…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Свої… Чужі…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Людмила Когут) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Її книжковий світ створений для друзів, тих людей, котрі вміють читати, думати, слухати, плакати, сміятись, співчувати, вірити, довіряти, прощати, зневажати, шкодувати... В її ірреальному світі поважають усі людські почуття, крім одного – ненависті. Її герої – добрі люди, і своїми діями вони ніби промовляють до читача: — Спрямуй промінець свого душевного світла туди, де панує суцільна пітьма. Ніколи не шкодуй своєї щирої усмішки і даруй тому, хто так її потребує. Власну зболену сльозу обережно поклади на щоки того, кому не знайомі сльози співчуття, можливо, вона розбудить це холодне, черстве серце і зігріє його. Не жалій своєї доброти тому, хто ніколи не мав її і за усе життя так і не навчився її віддавати. Поділися своєю безмежною вірою з кожним, у кого її немає, своєю надією підтримай того, хто вже почав її втрачати, а свою гарячу любов неси і віддай усьому світові...
📚 Читайте "Свої… Чужі…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Свої… Чужі…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тiльки декiлька хвилин тому всi були такi веселi i цiлували ii у щiчки i прощались iз нею, а тепер усi плачуть?!! Нянечки i виховательки витирали сльози, бо спокiйно дивитися на такий дитячий бiль було неможливо. Щоб витримати це видовище, треба було мати дерев’яне серце i залiзнi нерви.
– Я тебе вiзьму, Іванку, не плач. Ти будеш моiм сином. Тiльки заспокойся, – говорила крiзь сльози Марiя, однiею рукою тримаючи бiляву дiвчинку, другою нiжно гладячи чорночубого хлопчика по густiй чупринi…
І так сталось, що замiсть однiеi запланованоi дiвчинки вони поiхали додому iз двома дiтьми.
Тут будет реклама 1
Як виняток, документи на хлопчика мали принести потiм. І почалось в iхнiй родинi незнайоме i цiкаве життя.
…Минули роки, а в пам’ятi Марii не стерся той вечiр, коли дiти вперше переступили порiг свого нового дому.
Вона пам’ятала всi маленькi дрiбницi, якi тодi для неi – мами – мали велике значення.
– Іванку, вiдпусти мою ручку, не бiйся, тепер я тебе нiкому не вiддам. Вiднинi ти мiй синочок, ми вдома.
Тут будет реклама 2
Я, тато, Свiтланка i ти, – говорила вона, розбираючи хлопчика з того одягу, в якому вiн був у дитячому будинку.
Коли вони забирали ледь заспокоеного Іванка з будинку, вихователька принесла йому на замiну чистi штанцята i сорочинку. Дорослi не хотiли його там перебирати, щоб знову не лякати i не нервувати.
– Дiтки, тато зараз вдягне домашнiй одяг i я, а потiм вся наша родина пiдемо вечеряти. Добре?
Марiя займалась Іванком, а Євген – Свiтланкою. У нього трусилися руки, коли вiн схвильовано вiв дiвчинку до ванноi кiмнати, щоб вмити ii заплакане личко.
Тут будет реклама 3
Пiсля того рейваху, який вчинив хлопчик, вони хутко пiшли iз дитячого будинку. Єдине, що вимагала директорка вiд новоявлених батькiв, – написати заяву на всиновлення хлопчика i дати розписку, що вони донесуть потрiбнi документи протягом кiлькох днiв. Вона в них не сумнiвалась, бо бачила, що мае справу iз порядними людьми. За довгi роки роботи в цiй сумнiй установi вмiла добре розпiзнавати людей, наче наскрiзь бачила та вiдчувала думки i могла безпомилково оцiнити iхнi намiри, тому на свiй страх i ризик зробила для них такий виняток.Тут будет реклама 4
На ii пам’ятi це був перший випадок, коли однi батьки забирали двох дiтей одночасно, i що це рiшення вони прийняли упродовж кiлькох хвилин.
Перед тим Марiя i Євген ретельно готувалися до приiзду дитини, знали, що приведуть у свiй дiм дiвчинку, для якоi купили лiжечко, одяг та рiзнi iграшки. Для хлопчика в них не було нiчого.
Мнения
О книге «Свої… Чужі…» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Свої… Чужі…» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Людмила Когут! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
