Шлях меча

Хiба лише я та есток Заррахiд, не рахуючи Малих мого дому… Тупiеш, Єдинороже, на очах! Забув, що в Кабiрi бiлостiнному всiм усе про всiх вiдомо? Забув… ось, бач, i нагадали!

Смолоскипники рiзко розступилися, потонувши в стiнних нiшах коридору, i ми з розгону влетiли у дверi, якi розчинилися перед нами… влетiли i мимоволi завмерли на порозi.

Восьмикутна зала з банеподiбною стелею, покритою тьмяним вiд часу розписом, була повна Звитяжцiв. Стрункi Нагiнати – алебарди шляхетних родин Рюгоку й Каторi – прихильно розмовляли з упливовими подвiйними сокирами Лаброс i iхнiм супутником, тихим клевцем-двозубцем Ге – побiчним нащадком усiм вiдомого списа Со i древкового серпа Вейськоi галузi Гоубан; трохи вiддалiк списовi родини Енкос i Сарiсса обступили свого далекого родича (такого далекого, що вже майже й не родича!) Мiсячного велетня Кван-до – напозiр повiльний Кван був удвiчi вищий за середнього Придатка i важчий вiд кожного зi Звитяжцiв Кабiра… На сходах, що вели до пiдвищення для церемонiй, круж витонченоi Велетськоi Карабелли увивалися одразу трое шанувальникiв: короткий упертюх Гладiус Петронiй i двiйко заморських гостей – Чорний Н’Гусу та Хепеш-но-Кем, обидва дворучнi, обидва з однобiчним заточенням, тiльки шабельний вигин хитрого Н’Гусу мав розширення-елмань наприкiнцi, а бронзовий Хепеш формою скидався на ятагани фарр-ла-Кабiр, але з неприродно довгим рукiв’ям.

Мить збентеження минула – i ось я вже кланяюся з Нагiнатою Каторi, махаю правою китицею недосяжному еспадоновi Гвенiлю, клевець Ге про щось запитуе, я щось вiдповiдаю, мимохiдь грайливо торкнувшись спаленiлоi Карабелли, а Гладiус пояснюе обуреному Н’Гусовi, що на Єдинорога ображатися нерозумно, i я пiдтверджую: так, нерозумно… i мало не впритул стикаюся з моiм новим знайомцем Маскiном Сьомим iз Харзи, аматором несподiваних Бесiд i двозначних завваг.

– Його високiсть ятаган Фархад iль-Рахш фарр-ла-Кабiр!

Малi сокирки-близнюки з жахливим iменем, яке я вже встиг забути, вишикували своiх коротунiв-придаткiв по краях церемонiального помосту, розiйшлася килимова завiса – i ми побачили сивобородого Придатка в бiлiй пуховiй чалмi й халатi кольору iндиго з вигаптуваними на плечах золотими трояндами.