Пасербки восьмої заповіді

– А слабо гаманець зрiзати, Грижо?! По особнячках, надто коли господарiв дома немае, а челядь по шинках гуляе, – кожен шастати зумiе!

Хоч як дивно, Грижа не образився, не став хапатися за нiж, а тiльки недобре посмiхнувся в пишнi прокуренi вуса.

– Чого ж, приятелю? І по будинках шастати нескладно; i гамана в роззяви поцупити не бозна-яке мистецтво! Зрiзав, розпатрав його за рогом, перелiчив убоге дзеленькало, поплакав над долею своею бiдолашною – та й просадив усе за один вечiр! Хiба не так?! В особнячку пiдломленому одним гаманом не обiйдеться!

– В деякому гаманцi добра бiльше, нiж у твоему будинку! – у тон Арчибальдовi заперечив Джозеф; за свiй довгий язик вiн мав у злодiйському середовищi прiзвисько Джош-Мовчун.

– Отже, домовилися, – ще раз посмiхнувся Грижа, допиваючи пиво. – Я гаманець зрiзую, а ти будинок чистиш. Обидва без обману працюемо, на повну силу. І подивимося, хто в чужому ремеслi бiльше розумiе та чий видобуток цiннiший.

– Будинок? – сторопiв Джош-Мовчун, який не сподiвався такого повороту справи. – Я?!

– Будинок, – весело пiдтвердив Грижа, i кожен, хто добре знав Арчибальда Шварца, зрозумiв би, що жарти скiнчилися. – І саме ти. А ти як думав, базiко?! Ти менi, розумiеш, по честi моiй злодiйськiй ногами тупцюеш, а я – шмарклi витри та слухай?! Усе вже, голубе залiтний, – баш на баш. Ну а хто програе – той у цьому ж трактирi на четвертий день при всiх наших пiд стiл залазить i привселюдно вiдгавкуеться: мовляв, брехав, як собака, i прощення прошу.

У хитрих очах Мовчуна-Джоша спалахнули очманiлi iскорки.

– Згоден! Через три днi тут, – i вiн подав руку Арчибальдовi Шварцу.

– Дивися, пупа не надiрви! – глузливо кинув Грижа Джозефовi наздогiн, коли той виходив iз трактиру.

3

Багату садибу на околицi Вiдня Джозеф пригледiв ще в перший день вiдпущеного йому термiну. Масивна чавунна огорожа з позолоченими левами на верхiвках полiрованих гранiтних стовпчикiв, широкi вiзерунчастi ворота, посипанi крупним гравiем iдеально прямi дорiжки роздiляють парк одразу за огорожею на правильнi чотирикутники, доглянутi клумби з яскравими квiтами – i триповерховий будинок зi стрiлчастими вiкнами та колонами при входi, з безлiччю флiгелiв i прибудов, iз двома стайнями…

Із усього видно, тут було чим поживиться й утерти нiс пихатому Грижi.