Німа смерть

Я зараз на оперативному виiздi.

– Тодi я нiчого не можу вам повiдомляти. Ви маете звернутись особисто. Бель-Альянс штрасе, шiстнадцять.

– Будь ласка, розшукайте для мене iнформацiю. Я за хвилину приiду особисто.

– Так хто завгодно може заявитися.

– Ви мене впiзнаете. Я покажу полiцiйне посвiдчення.

– Приходьте, покажiть свое посвiдчення, i я побачу, що я можу зробити для вас. Але не ранiше. Ви вважаете, нам бракуе iншоi роботи?

Рат поклав слухавку.

– Є надiя, – сказав вiн Чернi. – Я думаю, ми знайдемо водiя.

– Ви мене триматимете в курсi? Я маю на увазi, якщо ви почуете щось нове про Вiвiан?

Рат ствердно кивнув.

– Все це ще не розв’язуе моеi найбiльшоi проблеми цього вечора, – пожалiвся вiн. – Мене запросили на Карнавал. Костюмований бал. Ви маете якесь уявлення, де я зараз можу знайти машкару?

Чернi спершу зиркнув на нього здивовано, тодi посмiхнувся.

– Чого б я не знав? Я ж таки актор. Але нам доведеться знову повернутися в Бабельсберг.

12

– Гляньте лишень на гауптмана Кепенiка![14 - Фрiдрiх Вiльгельм Фогт, швець родом зi Схiдноi Пруссii, зажив слави як «Гауптман (капiтан) iз Кепенiка», пiсля того як у 1906 роцi, надiвши вiйськову форму, обманом узяв пiд свою команду загiн гвардiйцiв, захопив ратушу Кепенiка (нинi один з районiв Берлiна), арештував бурмiстра i, пiд розписку, «конфiскував» мiську казну.

Чоловiк бiля входу явно був великим дотепником – iнакше вiн би не здогадався доповнити баварський костюм зi шкiряними шортами матроською шапочкою.

– Мое прiзвище Рат. Для мене мае бути запрошення.

– Яволь, гер гауптман! – клацнув пiдборами i виструнчився жартiвник. – Подивись там, Лiссi, – гукнув вiн до Раушгольененгель[15 - Янгол у постатi дiвчинки з крилами у сукнi з сухозлiтки – образ iз легенди, що побутуе у Нюрнберзi.], що сидiла за касою. Та швидко знайшла i передала баварцевi вхiдний квиток, який той надiрвав i простягнув Ратовi, зауваживши:

– Ви запiзнилися.

– Це я сам знаю.

– Але вiльних дам лишилось достатньо, – пiдморгнув баварський моряк.

– У мене побачення.

– Ну, тодi скажу просто: поринь у розваги!

Повiтря в залi було насичене нiкотином. У сiро-блакитному серпанку блукали тонкi променi свiтла вiд десяткiв обертових дзеркальних куль, i iхнi вiдблиски ковзали по стiнах i головах. Простiр був щiльно напакований людською масою. Гомiн голосiв майже заглушав музику.