На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Німа смерть» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Німа смерть

Автор
Дата выхода
01 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Німа смерть" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Німа смерть" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Фолькер Кучер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
«Німа смерть» – другий детектив блискавичного циклу про комісара Рата, який було розпочато романом «Мокра риба». Він продовжує серію кримінальних романів Фолькера Кучера, чудово екранізованих під назвою «Вавилон – Берлін».
І знов Берлін. Весна 1930 року. Європейське місто, сліпучі вогні реклами, тріумфальна поява звукового кіно. Його вже називають новим мистецтвом. Але є й ті, для кого звукові фільми тільки дешеве потурання невибагливим смакам глядачів.
Конкуренція між звуковим і німим кіно стає все жорстокішою. І ось з’являється він – той, хто в ім’я «великого німого» здатен піти будь на що. Чи він просто прикривається цим?
Ґереон Рат намагається розплутати одночасно кілька загадок. І, звісно, знов ризикує і своїм життям, і своїм добрим ім’ям, і своєю кар’єрою. Ще крок – і відкриється правда… Чи то буде тільки новий поворот драми?..
📚 Читайте "Німа смерть" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Німа смерть", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
В ii очах бiльше здивування, нiж жаху, вона нiчого не розумiе.
Вона не розумiе, що вiн ii кохае, що вiн так вчинив тiльки з любовi до неi, до ii справжньоi янгольськоi природи.
Зрештою, рiч не в ii розумiннi.
Вона розтуляе вуста – все, як ранiше. Нарештi вiн знову чуе. Вiн знову чуе ii голос! Їi справжнiй голос, вiчний, який нiхто не може забрати, який стоiть поза часом i не мае нiчого спiльного з брудом i вульгарнiстю сьогодення.
Їi голос, який зачарував, коли вiн почув його вперше.
Нестерпно, як вона дивиться на нього. Вона зазирнула через край, вона побачила все, i ось зараз вона вже втратить рiвновагу.
Мить, коли вона опускаеться додолу.
Їi погляд, що вмить зробився таким незнайомим.
Передчуття смертi в ii очах.
Усвiдомлення смертi.
Упевненiсть – вона зараз помре.
Безповоротнiсть.
Смерть.
У ii очах.
І це прийшло.
2
Чоловiк у смокiнгу спокiйно всмiхнувся жiнцi у зеленiй шовковiй сукнi.
Зелений шовк тремтiв вiд ii збудженого дихання.
– Я правильно почула? – прошипiла жiнка.
Вiн вiдсьорбнув з келишка.
– Дивлячись на цi чарiвнi вушка, я ледве можу уявити, що вони недочувають!
Його смiх так само, як широка посмiшка, показував, що чоловiк вiдверто кпинить iз неi.
– Ви справдi вважаете, що можете так мене третирувати?!
Їi гнiв явно тiшив його: що бiльше вона розпалювалася, то нахабнiшою робилась його посмiшка. Вiн зробив паузу, нiби серйозно обмiрковуючи вiдповiдь.
– Насправдi, так, – поважно кивнув вiн. – Якщо не помиляюся, саме так ви дозволяете ставитися до вас пану фон Кесслеру?
– Не думаю, що це мае обходити вас, мiй любий графе Торвальде!
Вiн ехидно спостерiгав, як вона зупинилась, уперши руки в боки.
– Це не вiдповiдь, – зауважив вiн, дивлячись у келишок.
– А це вам буде за вiдповiдь?
Вона змахнула рукой, навiть перш нiж закiнчити. Вiн заплющив очi в очiкуваннi дзвiнкого ляпаса. Але ляпас не пролунав. Гучний вигук, долинувши, здавалося, з потойбiччя, враз змусив iх зацiпенiти.
– Знято!
На частку секунди обое закам’янiли на мiсцi, непорушнi, як постатi на свiтлинi.





