Німа смерть

 – Вiкторовi не варто лишатися тут бiльше часу, нiж необхiдно.

Рат обернувся до лисуватого пана, що перед тим, був, спiлкувався з режисером. Кора повела Вiктора Майснера до виходу.

– Белман, – представився елегантний пан, – «Ля Бель Фiльм Продюкцьйон». Я продюсер «Бурi кохання».

– «Ля Бель?» – потиснув Рат простягнуту руку. – Я думав, це «Терра Фiльм»?

– Примiщення, але не виробництво. Не так багато кiнокомпанiй можуть дозволити собi власну студiю. Ми не УФА[6 - Кiноконцерн УФА (UFA: Universum-Film Aktiengesellschaft), фiнансований найбiльшими промисловцями i «Дойче Банком», ставлячи собi за мету гегемонiю на европейському кiноринку, побудував у Берлiнi найсучаснiшi в Європi кiностудii, а по всiй краiнi – розкiшнi глядацькi зали.

], як ви розумiете, – нiби виправдовуючись, пояснив Белман, i показав на режисера, що саме пiдiйшов до них. – Джо Дреслер, мiй режисер.

– Джо?

– Йозеф звучить якось старомодно, – сказав режисер i простягнув руку. – Добрий день, пане комiсаре.

– Просто в голову не увiбгати все це! – бiдкався Белман.

 – Просто на зйомцi! Стрiлянина!

Вiн видавався по-справжньому близьким до розпачу.

– «Буря кохання» мала вийти в прокат за два тижнi.

– Так скоро?

– Час – це грошi, – вiдказав Белман.

– У нас було заплановано ще два днi зйомок, – уточнив Дреслер. – Сьогоднi й завтра.

– То фiльм уже майже закiнчений?

Дреслер кивнув.

– Така трагедiя… – проказав Белман, а тодi знервовано засмiявся. – Я маю на увазi нещасний випадок. Те, що сталося – справжня трагедiя.

А фiльм, звiсно, комедiя. Божественна романтична комедiя, цiлковито оновлений жанр. Божественна в буквальному сенсi цього слова.

Рат кивнув, попри те, що нiчого не зрозумiв.

– Ви бачили, як усе сталося?

Белман заперечно похитав головою.

– На момент мого приiзду вона вже нерухомо лежала на пiдлозi. Але, Джо… ти можеш розповiсти пановi комiсару…

Режисер прочистив горло.

– Отож, як я вже казав вашим колегам… це сталося в кiнцi сцени. Ми ii знiмали вдруге, i все йшло добре.

Вона мала дали йому ляпаса, одночасно гримiв грiм – i це кiнець сцени…

– Грiм?

– «Буря кохання» – це iсторiя про те, як норвезький бог бурi й грому, Тор, закохуеться в дiвчину з Берлiна i залицяеться до неi в образi графа Торвальда. Щоразу, коли вони контактують, розлягаеться грiм.

Нiчого не скажеш, хвацько закручений сюжет, подумав Рат. І цей фiльм мав звеличити Беттi Вiнтер у звуковому кiно?

– Отож, – вiв далi Дреслер, – зi стелi раптом зiрвався юпiтер.