Характерники

-Дивися коханий, ми майже біля своєї мети, там за деревами, вже видніється пік Друїдів, де і буде проводитися той самий «обряд сили», - радісний вигук дівчини змусив чоловіка посміхнутися, але тут їх веселощі були порушені стрілами,з чорним оперенням на кінці, що встромилася прямо біля ніг.

-А щоб швидкою Настею тут тебе зносило! Все, нам точно гаплець, от халепа, тепер не пройти, це темні ельфи, вони ніколи не промахуються!

-Стривай, постривай зайченя, так там, біля річки також були ельфи, які разом з гномами і відбили нашестя злісних орків, - заперечив Миха і відскочив убік, так як друга стріла акуратно встряла поруч з першою.

-Ми не хочемо вашої смерті, віддайте посудину із зіллям і можете забиратися під три чорти, на всі чотири сторони! Даємо п'ять хвилин на роздуми і цього разу не промажемо, – пролунав гучний вигук із крони дерев.

-Розумієш коханий, ці лісові лучники служать темряві, а ті що були на початку нашого шляху – світла. Різниця на жаль, не лише у кольорі оперення, а й у вчинках! Я не зможу їх повністю ввести в транс.

Мольфарка сіла додолу і почала робити мудрі паси руками, щось нашіптуючи стародавньою мовою волхвів. Молодий воїн розгойдувався на п'ятах, приводячи себе в особливий стан берсеркера.

-Ваш час вийшов ченці! Дуже шкода ваші душі, ви були б у майбутньому гідними супротивниками, – пролунав той самий голос і у їхній бік рушила ціла хмара смертоносних деревець.

Умілий воїн закрутився вовчком, розмахуючи своєю бойовою палицею та розкидаючи стріли в різні боки і ще судячи з усього, вміння чарівниці також відіграло свою роль, оскільки прокляття, лунали майже з кожного дерева, бо жодна зі стріл не потрапила в свою ціль.

Підібратися ближче до ворогів Міха на жаль, не міг, надто вони були недоступні у своїх лісових нетрях, тоді він плюнув додолу і злісно крикнув:

-Марено, нам потрібно йти, я не в змозі з ними впоратися - аж надто їх багато. Твоїх сил теж не вистачить, ми знайдемо інший шлях чи інший час! Одна зі стріл все ж таки зуміла побіжно зачепити плече вмілого воїна і він став повільно відступати назад.

-Ні милий, іншого шляху і часу вже немає, лише сьогодні цей день сонцестояння, а це значить ми не зуміли виконати завдання вчителів-волхвів.

-А щоб моя дружинонька з кумом повелася! Я дивлюся у вас тут весело, щоби у ворога пуп той вилисів, як від маку ступа, - хрипкий голос за спиною змусив ченців здригнутися і водночас пригнути за більший камінь.