Епоха слави і надії

– В стародавньому Єгиптi кiльце, як знак вiчностi мало подiбнiсть, з укладеним у виглядi кола шнуром, кiнцi якого зав'язувалися вузлом, – продовжив Нiколас. – Часто цей символ був присутнiм в зображеннях богiв. Наприклад, ширяючий сокiл з храму Гори в Едфу, тримае в своiх кiгтях цей символ вiчностi. Сила кiльця, що запобiгае бiдi, служила захистом фараоновi. Імена правителiв при написаннi полягали в царському кiльцi, так званому картушi.

Простi люди використовували вузликовi амулети у виглядi кiльця, якi повиннi були захищати вiд хвороб i iнших нещасть.

– Я чула, що в Китаi коло вважалося основою всесвiту, – згадала Ганна. – кiльце було символом вiчностi, а також переваги i влади. Цiле кiльце означало прихильнiсть iмператора, розiмкнене – його гнiв по вiдношенню до пiдлеглих. В древньому Китаi iснував звичай посилати одно з таких перстнiв у посиланнi за якийсь вчинок. Якщо це було цiле кiльце, то iмператор мав намiр вiдновити цю людину на державнiй посадi, зберегти його репутацiю i не знижувати у званнi.

– У каблучок е багато значень, – кивнув ловець. – В алхiмii iснуе вiдомий багатьом символ – змiй, що кусае власний хвiст. Значення його пов'язане з iдеею часу – хiд часу супроводжуеться руйнуванням, оскiльки минуле, неначе безповоротно втрачаеться, тобто час пожирае сам себе. Як i в iндуiзмi, змiй асоцiюеться з циклом життя людини в природi i в усьому всесвiтi.

В алхiмiчних манускриптах зустрiчаеться також емблема iз зображенням дитини, рука якоi покоiться на черепi. Дитину обвивае змiя, що згорнулася в кiльце i кусае свiй хвiст. Змiй полягае в колi з двома символами крайнiх полярностей. Створення свiту, дитини i символу смертi – черепа. Взята, як едине цiле, ця емблема може бути представлена, як "На моему початку закладений мiй кiнець"… – Нiколас подивився Ганнi в очi. – Помiтив нитку в тебе на пальцi, – вiн кивнув на ii руку.

– Так. – Ганна опустила голову вниз. – Все проходить, але не забуваеться.

– Тебе колись любили? – Нiколас взяв ii за руку i переплiв iх пальцi. Дiвчина трохи мiцнiше стиснула його долоню. – Шрами можна перетворити на прикраси, намалювавши на них тату, – i вiн тепло посмiхнувся. Ледве вони пiд'iхали до готелю, як у Ганни задзвонив телефон.

– Це Едвард, – промовила вона i включила гучний зв'язок.

– Вiтаю, Едвард, ми вже бiля готелю i слухаемо тебе.