Епоха слави і надії

Ляскаючи крилами, птахи обережно спускалися дедалi нижче, наздоганяючи хлопця, що знесилив. Не вперше iм доводиться вiдбирати здобич у iнших мешканцiв джунглiв. Це був закон сили, якому пiдкоряються всi в цих мiсцях.

Усвiдомлення своеi приреченостi, раптом викинуло в кров мавра потужну порцiю адреналiну. Вiдкотившись на метр-два убiк, пiд захист корiння дерева, що звисали з невеликого обриву, вiн ухилився вiд удара потужного дзьоба величезного птаха. Вiд змii це його не захистило б, але i вона сама зараз повинна була рятуватися вiд грифiв.

Вихопивши невеликий кинджал, мавр рiшуче полоснув лезом по червоних слiдах, вiд змiiних зубiв, на своему зап'ястку. Чорна густа кров потекла з вiдкритоi рани.

Мавр спробував забратися глибше пiд корiння, але вперся спиною в стiну обриву. Поступово на очi опускався сiрий серпанок, нестерпне запаморочення, тiло вiдмовлялося слухатися. Далеко не кожен погодиться на те випробування, через яке йому довелося пройти. Солар боровся щосили, тим самим перевiряючи себе на витривалiсть.

Ну, ось i настав пiк всiх його змагань з природою. Вiн вже серйозно знемагав вiд болю i тому, стиснувши зуби, одним стрибком схопився i, затиснувши руку вище рани, щоб призупинити поширення отрути, продовжив бiгти.

На його обличчi з'явилася усмiшка: " Що ж буде далi"? Втрата сили i здоров'я, заслуговували поваги. Солар чув грифiв, що наближалися, i усвiдомлював, що нiхто i нiщо не вислизне вiд гострозорих очей стерв'ятникiв i що дуже скоро його можуть наздогнати гострi, як ножi, кiгтi i дзьоби цих птахiв, i тодi кiнець великiй справi, заради якоi i почався його шлях.

Вiд частого серцебиття i отрути,що встигла проникнути в середину, його кров згущувалася, перетворюючись на густу масу, вiдчувався брак кисню. Пульс ставав все рiдше, ноги все частiше i частiше пiдкошувалися, примушуючи Солара постiйно на щось спиратися, тим самим уповiльнюючи його шлях вперед, який i так був дуже важким i довгим.

Вибiгши на невелику поляну, мавр впав на спину, розкинувши в сторони руки. До нього пiдбiг загiн озброених iндусiв i кiлька чоловiк вiдтягнули його в невелике поглиблення у коренiв високих дерев, де до цього вони ховалися у засiдцi, i чекали свого розвiдника. Солдати почали захищатися вiд стерв'ятникiв, що налетiли, стрiляючи по них з лукiв i вiдбиваючи iх атаки мечами, що допомогло iм вiдлякати таких сильних птахiв.

Солар вiдчув блаженство.