Сюрпризи долі

– Тобi негайно треба до лiкаря, – радила Катруся, – не затягуй, поговори з Мариною, вона ж лiкар i щось тобi порадить.

– Ти думаеш, що в мене щось небезпечне? – допитувалася в подруги.

– Я не думаю, але лiпше перевiритися, я ж не лiкар.

Олена злякалася. А якщо вона серйозно хвора? Їй стало шкода себе i захотiлося плакати.

Увечерi Георгiй, повернувшись з роботи, застав дружину з розпачем в очах.

– Що сталося, в тебе якiсь неприемностi?

– Це значно гiрше, а може, i на лiпше. Тепер ти станеш вiльним i зможеш робити, що заманеться.

– Що ти маеш на увазi? – захвилювався Георгiй.

– Я, напевно, невилiковно хвора, – розплакалася Олена.

– Не говори дурниць, звiдки така iнформацiя?

– Це твоi походеньки довели мене до такого стану! – не припиняла ридати Олена.

– Я нiчого не розумiю, – розгубився Георгiй.

– Коли зрозумiеш, буде запiзно.

– Ти можеш менi пояснити, що сталося?

– Я маю щось у грудях, i воно болить.

– Не панiкуй, пiди до лiкаря, – намагався заспокоiти дружину.

– Я знаю i без тебе, – гостро вiдповiла Олена, вiдчувши хвилювання чоловiка. Їй це сподобалося. От чим можна його тримати!

На другий день зателефонувала Марина.

– Катруся менi розповiла про твоi проблеми.

– Що ти можеш менi порадити? – сумно запитала Олена.

– Сьогоднi ж домовлюся з лiкарем, зробиш аналiзи i все знатимемо.

Марина дуже любила допомагати, якщо хтось iз друзiв цього потребував. Вона активно бралася до роботи, коли треба рятувати ближнього. В неi вiд цього навiть полiпшувався настрiй.

– Що б я без тебе робила? – зiтхала Олена.

– Не переживай, у мене е чудовi знайомства, зробимо все, на що здатна наша медицина. Тепер твiй благовiрний покрутиться, як бiлка у колесi. Нехай подумае, до чого довiв жiнку.

Виявилося, що все не так зле. Результати аналiзiв були негативнi, себто засвiдчили, що злоякiсних клiтин нема. Лiкар уважно обстежив хвору i наказав уважно стежити за своiм здоров’ям, адже рiзнi ущiльнення частенько можуть перерости в доволi небезпечнi речi.

Георгiй дуже хвилювався за дружину.

– Що тобi сказав лiкар? – схвильовано зателефонував чоловiк.

Олена вiдповiла не вiдразу. Їй не хотiлося казати, що здорова, бо тодi втрачала владу над чоловiком, але i брехати не могла. Добре б дати вiдповiдь, яка б залишала його неспокiйним.