На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Одного разу в Лозовому» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Боевики, остросюжетная литература, Криминальные боевики. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Одного разу в Лозовому
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
05 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Одного разу в Лозовому" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Одного разу в Лозовому" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Едуард Богуш) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
У центрі роману так званий «перший хлопець на селі» Василь Шибко, на прізвисько Шибеник. Василь створює навколо себе щось на кшталт козацького осередку і, маючи військовий досвід війни в Афганістані, дає відсіч міським бандитам, які обклали маковою та конопляною даниною усі навколишні села. Захистивши односельців, Василь непомітно для себе стає єдиною реально діючою владою, якою колись були на селі козацькі сотники. Усяка влада розтліває людину. Не уник цього і Василь. Не всім встановлений Василем порядок був до вподоби і дехто схотів, усунувши отамана, стати до влади. Підступ, зрада і от Василь, тікаючи від судової справи, покидає рідні місця, аж на далекі десять років. Але ці події були тільки зав’язкою, основна драматургія почалась після повернення отамана до рідної оселі.
📚 Читайте "Одного разу в Лозовому" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Одного разу в Лозовому", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бо за зовнiшнiм виглядом та поглядом друга Микола вiдчував, що це болюча тема, i тому, як тодi казали, не став пхати свого п’ятака. Надто видатною постаттю колись був Василь у цих краях. Микола хоч i був на пiвтора роки старшим од Василя, але саме Василь був ватажком iхньоi парубочоi банди. У чоловiкiв стосунки отамана i козака – це святi стосунки, i проносяться вони крiзь все життя, звичайно, якщо отаман заслуговуе на таку повагу.
Не доiхавши метрiв триста до повороту на село, ГАЗон рипнув гальмами i зупинився.
Тут будет реклама 1
– То, може, додому пiдкинути? – запропонував Микола.
– Нi… Хочу полем, навпростець. За землею скучив, та й обдивитись треба що до чого.
Василь стрибнув на узбiччя i перед тим, як грюкнули дверi, попрощався.
– Привiт дружинi! Ще побачимось!
Римнув мотор, i ГАЗон поiхав далi.
Вiдтепер Василь вже не поспiшав. Була середина червня, стояли ще зеленi, дбайливо засiянi поля. Вiд Бiлявки та придорожньоi калюжi несло болотом, а з поля стиглою травою. Це були запахи його дитинства. На мить згадались друзi, днi i ночi, проведенi на Бiлявцi.
Тут будет реклама 2
О, як йому цього не вистачало всi цi десять рокiв!..
Сказати, що Василь став iншим, то нi. Той самий зрiст метр вiсiмдесят чотири, стрункий та гнучкий стан iз потужними плечима, хiба що рання сивина побила його чорнявi кучерi, але очi… Так, очi, якi ранiше дивились на життя впевнено и навiть грайливо, тепер були втомленi i напруженi. Вiн i досi не мiг повiрити, що всi цi негаразди, пастки i випробування, якi дiстались на його долю, тепер позаду.
Тут будет реклама 3
Ось i зараз Василь стояв майже спиною до дороги, але боковий зiр автоматично зафiксував появу легковика. Не обертаючись на дорогу, той самий зiр зафiксував, що за кермом жiнка, поруч дитина, на задньому сидiннi стара бабуся. І яке йому дiло до цих людей? Вiйна, розвiдка, полон, втеча все було позаду, але звичка бачити, що дiеться навкруги, залишилась.
Василь зачекав, доки легковик проiде, i тiльки потiм рушив. Вiн взяв трохи праворуч, де був перехiд через калюжу. Кожен камiнчик, кожна травинка, кожен сонячний зайчик, що вiдбився в болотi, були його, рiдними i до болю своiми.
Тут будет реклама 4
Василь помiтив на березi велику зелену жабу. Жаба грiлася на сонечку. Круглi жаб’ячi очi уважно стежили за кожним рухом незнайомця.
– Що, зелена, впiзнаеш мене? – звернувся Василь до жаби, наче до давньоi подруги. Але жаба нiяк не реагувала на дружне звернення i продовжувала сидiти, лупаючи очима.
Поруч, по поверхнi калюжi пропливла маленька голiвка вужика.
Мнения
О книге «Одного разу в Лозовому» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
