Мандри Гуллівера

Я доручив секретаревi переказати його величностi мою глибоку пошану й довести до його вiдома, що як чужоземець не вважаю за можливе втручатися в iхнi партiйнi справи та ладен накласти головою, захищаючи його i його державу вiд усякого ворожого вторгнення.

Роздiл V

Автор надзвичайно дотепним способом запобiгае ворожому нападовi. Йому дають високий почесний титул. Приiздять посланцi iмператора Блефуску i просять миру. Пожежа в апартаментах iмператрицi. Як автор урятував решту палацу.

Імперiя Блефуску – це острiв[26 - Імперiя Блефуску – це острiв… – Францiя.

], що лежить на пiвнiчний схiд од Лiлiпути, вiд якоi вона вiддiлена лише протокою вiсiмсот ярдiв завширшки. Я ще не бачив його, а довiдавшись про агресивнi намiри блефускуанцiв, уникав показуватися на березi, щоб не бути викритим з якого-небудь ворожого корабля, де про мене ще нiчого не знали, бо всякi вiдносини пiд час вiйни мiж обома iмперiями були суворо забороненi пiд загрозою смертноi кари, i наш iмператор наклав ембарго на всi судна, куди б вони не йшли. Я доповiв його величностi про свiй проект захоплення всього ворожого флоту, що, як запевняли нашi розвiдники, стояв тодi коло гаванi, готовий нап'ясти паруси з першим ходовим вiтром. Я спитав найдосвiдченiших морякiв про глибину протоки, яку вони часто вимiрювали, i вони сказали менi, що глибина посерединi не перевищуе сiмдесяти глемглефiв (або приблизно шести европейських футiв) навiть пiд час припливу, а в iнших мiсцях сягае щонайбiльше п'ятдесяти глемглефiв. Я пiшов на пiвнiчно-схiдний берег, звiдки можна бачити Блефуску, прилiг за горбком i, глянувши у свою маленьку кишенькову пiдзорну трубу, угледiв щось iз пiвсотнi вiйськових кораблiв i безлiч транспортних суден, що стояли на якорi. Повернувшись додому, я звелiв (на що мав повноваження) доставити менi найцупкiшого канату i залiзних брусiв. Канат був з нашу шворку завтовшки, а бруси своiм розмiром були не бiльшi за спицi для плетiння. Я сплiв утрое канат, аби зробити його мiцнiшим, i з тiею ж метою скрутив по три залiзнi бруси, зiгнувши iхнi кiнцi гачком. Прив'язавши п'ятдесят таких гачкiв до п'ятдесяти канатiв, я знову подався на пiвнiчно-схiдний берег. Там я скинув камзол, черевики та шкарпетки i в самому шкiряному жилетi ввiйшов у воду за пiвгодини перед припливом. Я iшов швидко убрiд, посерединi проплив ярдiв з тридцять, доки не опинився на мiлинi, а ще за пiвгодини дiйшов уже й до флоту.