На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Міжзоряний мандрівник» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Міжзоряний мандрівник

Автор
Дата выхода
28 февраля 2020
🔍 Загляните за кулисы "Міжзоряний мандрівник" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Міжзоряний мандрівник" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джек Лондон) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Роман «Міжзоряний мандрівник» – останній великий твір письменника, що був надрукований за його життя (1915). У Сан-Квентінській державній в’язниці відбуває довічне ув’язнення колишній викладач аграрного коледжу, професор Дарел Стендінг. Він потрапив за ґрати через вбивство колеги з ревнощів.
В’язничні наглядачі, караючи його за непокірність, щоразу зашнуровують Дарела в брезентову «пекельну сорочку» – різновид в’язничних тортур, що може викликати серцевий напад. Навчившись упадати в транс, під час тортур Стендінг мандрує світами своїх колишніх життів: від доісторичних часів до початку ХХ століття. Чекаючи на страту, Дарел Стендінг стає живим уособленням принципу – найсильнішим у людині є її дух, який залишається навіть тоді, коли матеріальне тіло вмирає.
📚 Читайте "Міжзоряний мандрівник" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Міжзоряний мандрівник", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Гляньте, вона таки схожа на череп. Тут розп’яли… – Вiн замовк i звернувся до мене: – Кого тут розп’яли, юний мудрагелю?
Скажи нам, що ти ще бачиш?
І я справдi бачив. Батько потiм оповiдав, що очi менi аж рогом лiзли. Але я затявся й уперто хитав головою.
– Я не скажу, бо ви смiетеся з мене. Я бачив, як там гинула сила-силенна людей. Вони прибивали iх цвяхами i гаяли на це багато часу. Я бачив… Але не скажу. Я не брешу. Спитайте тата й маму, чи я коли брехав! Вони б з мене шкуру здерли. Самi спитайте.
І я вже не сказав нi слова, хоч як мiсiонер заохочував мене фотографiями. Вiд спогадiв-картин менi паморочилась голова. Слова тиснулись на язик, але я вперто мовчав.
– З нього мае вийти великий знавець Бiблii, – сказав мiсiонер моiм батькам пiсля того, як я поцiлував iх на добранiч i пiшов спати. – Або з такою уявою вiн стане знаменитим письменником.
Ось доказ, що пророцтва не збуваються. Я сиджу тут, у вiддiленнi для вбивць, i пишу цi рядки в останнi своi днi – себто, в останнi днi Дерела Стендiнга, бо його скоро виведуть звiдси, почеплять мотуз на шию i спробують кинути у вiчну темряву.
І ось тепер, цього теплого надвечiр’я, я сиджу у вiддiленнi для вбивць i, переставши писати своi спогади, прислухаюсь, як у сонному повiтрi дзижчать мухи, як пiвголосом розмовляють моi сусiди – Джосiфес Джексон, негр-убивця, праворуч, та iталiець Бамбеччо, теж убивця, в камерi лiворуч. Крiзь грати вони кажуть один одному, що свiжi рани добре змащувати пережованим тютюном.
Я тримаю у випростанiй руцi авторучку i, згадавши, що колись iншi моi руки тримали отак гусяче перо або грифель, думаю, чи той мiсiонер у дитинствi також бачив притлумлений вiдблиск сяйва й спiзнав миттеве щастя мiжзоряних блукань?
Та вернуся до свого самотинного ув’язнення.











