На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Дочка снігів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Дочка снігів

Автор
Дата выхода
02 декабря 2019
🔍 Загляните за кулисы "Дочка снігів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Дочка снігів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джек Лондон) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Усі твори Джека Лондона – про пригоди, жорстоке життя мореплавців, золотошукачів, першопрохідників, бо сам автор прожив цікаве й сповнене пригод життя, а свої переживання та розповіді людей, з якими зводила його доля, він описував на сторінках своїх книг.
Роман «Дочка снігів» – перша проба пера автора у великому жанрі. Події відбуваються на Алясці за часів «золотої лихоманки». Лондон яскраво описує природу, дозволяючи повністю зануритися у твір, ознайомлює з традиціями та культурою корінних американців. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох» і «Мартін Іден».
Дочка снігів – Фрона Уелз – не співачка і не з тих жінок, що потрапляють на Північ за своїм бажанням. Вона тут тільки через батька, місцевого торговця, найвпливовішої людини Аляски. Він хотів відправити Фрону навчатися мудрості. Вона навчилася і з накопиченим багажем знань повернулася на свою малу батьківщину, де на неї чекає випробування любов’ю і любовним суперництвом, у якому перевіряються на міцність і вона сама, і її шанувальники.
Однак жага багатства призводить до трагічних наслідків: сила характеру й надмірна чесність головної героїні роблять її нещасною… Проте, незважаючи на сумні нотки, захоплення від пригод затягує й поглинає.
📚 Читайте "Дочка снігів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Дочка снігів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Господар, поставивши в духовку грудинку зi смаженою картоплею, пiдпирав дверцята двома трiсками.
– Доброго ранку! – привiталася вона.
– І вам доброго, – вiдказав вiн, пiдвiвшись i беручи в руки вiдро. – Я не питаю вас, чи добре ви спали. Знаю, що добре.
Фрона засмiялась.
– Я йду по воду, – пояснив вiн. – Сподiваюсь, що, поки я повернуся, ви будете готовi до снiданку.
Грiючись пiсля снiданку проти сонця, Фрона помiтила знайомий iй гурт людей, що наближався дорогою вiд озера Крейтер до глетчера. Вона сплеснула в долонi.
– Он iдуть носii з моiм добром, i з ними Дел Бiшоп. Йому, мабуть, дуже соромно, що загубив мiй слiд. – Надiваючи на плечi фотоапарат i дорожнiй клунок, вона повернулась до чоловiка, що дав iй притулок на нiч.
– Менi залишаеться тiльки попрощатися з вами та подякувати за гостиннiсть.
– Зовсiм немае за що дякувати. Що там про це говорити! Я б зробив те саме для кожноi…
– Оперетовоi артистки?
Вiн докiрливо поглянув на неi i казав далi:
– Я не знаю, хто ви, та й знати не хочу.
– Ну, я не буду такою жорстокою. Я знаю, що вас звати мiстер Ванс Корлiс. Я, бачите, прочитала ваше iм’я на пароплавних налiпках, – пояснила вона. – Прошу завiтати до мене, коли будете в Доусонi. Мое iм’я Фрона Велс. До побачення!
– То Джекоб Велс ваш батько? – крикнув вiн iй навздогiн, коли вона легкою ходою вибiгла на стежку.
Вона обернулась i кивнула головою.
Делу Бiшоповi не тiльки не було соромно, а вiн навiть не турбувався про неi.
– Велси не загинуть, можна бути певним, – потiшав вiн сам себе, засинаючи напередоднi звечора, – але ж був сердитий – сердитiший за чорта, сказавши його словом.
– Добридень, – привiтався вiн. – З вашого обличчя видно, що ви переночували цю нiч якнайкраще й обiйшлися без мене.
– Сподiваюсь, ви не турбувалися? – спитала вона.
– Турбувався? За Велсову дочку? Хто? Я? Нiколи у свiтi! Я мав багато турбот, розмовляючи з озером Крейтер. Я розповiв йому все, що про нього думаю. Я не люблю води.
А тим часом Ванс Корлiс усе повторював сам до себе: «Фрона Велс?» Все, що трапилося вночi, здавалось йому сном, i вiн опам’ятався тiльки тодi, коли, обернувшись, побачив ii постать, що все бiльш даленiла. Дел Бiшоп та iндiяни вже зайшли за скелю, а Фрона саме обходила пiдгiр’я.











