На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Хто не ризикує» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Хто не ризикує

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Хто не ризикує" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Хто не ризикує" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джеффри Арчер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) – постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже», «Гріхи батьків» та «Надійно прихована таємниця».
Романом «Хто не ризикує» (2019) Джеффрі Арчер відкриває нову серію про детектива Вільяма Ворвіка, героя романів Гаррі Кліфтона із «Хроніки Кліфтона», протягом якої він пройде складний шлях від звичайного констебля до комісара поліції. Події в романі розпочинаються, коли Вільям закінчує університет та, на превелике невдоволення свого батька, провідного адвоката з кримінальних справ, вирішує приєднатися до Міської поліції Лондона, а не бути його учнем у суді, маючи гарні перспективи стати в майбутньому успішним адвокатом. Проте Вільям, на відміну від свого батька, прагне не захищати багатих лиходіїв, а ловити і запроторювати їх за ґрати, тож він таки наполягає на своєму й отримує кінець кінцем таку бажану роботу в поліції – хоч і з невеликою зарплатнею, але з великим ризиком для життя. Та чи вдасться Вільяму Ворвіку стати гарним поліцейським і хто допоможе йому в цьому, читайте в новому романі Дж. Арчера «Хто не ризикує».
📚 Читайте "Хто не ризикує" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Хто не ризикує", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiльяму було цiкаво, який вiн, бо його дивував тот факт, що Американська iмперiя може мати щось проти простого викладача геологii з пiвночi Англii. Вiльям знав, на чиему боцi вiн у цiй справi. Вiн поклав теку до портфеля i взяв останнiй випуск журналу Королiвськоi академii мистецтв, але перегорнув кiлька сторiнок i вирiшив почекати зворотного шляху.
Коли потяг в’iхав на станцiю Манчестер-Пiкадiллi о 10:49, Вiльям був одним iз перших, хто показав свiй квиток контролеру, пробiг повз ряди таксi до найближчоi автобусноi зупинки й став у чергу.
Вiн пiднявся на перший поверх, увiйшов до зали через заднi дверi й приеднався до десяткiв студентiв, якi слухали лекцiю доктора Тальбо. Вiльям уважно вивчав викладача iз заднього ряду, де знайшов собi мiсце. Доктор Тальбо, невисокий чоловiк з чорнявим кучерявим нечесаним волоссям, був одягнений у вельветовий пiджак i картату рубашку з краваткою-шнурком. Його довга чорна мантiя була у крейдi. Вiн говорив чiтко й впевнено, лише iнодi зазираючи у своi записи.
Вiльям почекав, поки всi студенти вийдуть iз зали, а доктор Тальбо збере своi записи, i пiдiйшов центральним проходом до головного злодiя.
Тальбо подивився на Вiльяма крiзь окуляри й спитав:
– Ми знайомi?
Вiльям дiстав свое службове посвiдчення, вiд чого доктор схопився за край довгого дерев’яного столу, що стояв перед ним.
– Але я ж сплатив цей штраф за паркування!
– Певно, що так, сер. Але я маю поставити вам кiлька запитань.
– Звiсно, – сказав Тальбо, нервово розправляючи мантiю.
– Почнемо з фiала мiсячного пилу. Як ви отримали його у власнiсть?
– Так ви тут через це? – недовiрливо спитав Тальбо.
– Так, сер.
– Це був подарунок професора Денiнга, який вiн менi заповiв.











