Хто не ризикує

Фред театрально зiтхнув:

– Страховка мiсiс Перкiнс, мабуть, уже покрила ii втрату, тому зараз у неi новий телевiзор та магнiтофон. Проте вона не знае, що зазвичай грабiжники повертаються через кiлька тижнiв, бо знають, що у жертви вже е новi речi, якi можна викрасти. І що вона робить? Фактично запрошуе iх це зробити. Злодiй тiльки чекае, коли вона пiде в гостi до мiсiс Кесiдi iз дев’яносто першого будинку, щоб влiзти до неi вдруге.

– Що нам робити? – спитав Вiльям.

– Поговорити з нею i попросити знищити докази, – сказав Фред та постукав у дверi будинку пiд номером 23.

Мiсiс Перкiнс майже одразу вийшла до них, та щойно Фред пояснив iй мету iхнього вiзиту, вона швидко прибрала коробки, подякувала iм та запросила на чай.

– Дуже вам дякую, мiсiс Перкiнс, але ми маемо йти, – вiдповiв Фред i торкнувся краю свого шолому, пiсля чого вони пiшли далi.

– Коли починаеться твоя нова робота? – спитав Фред, щойно вони вiдiйшли подалi.

– Вiдпочину кiлька тижнiв в Італii, а першого жовтня вийду на службу у Скотленд-Ярд.

– Я чув, що в Італii багато гарних дiвчат.

– Бiльшiсть з них у рамках.

– Рамках?

– Золотих.

Фред розсмiявся:

– Нiколи не був нi в Італii, нi навiть у Скотленд-Ярдi, проте я чув, що у них краща кiмната для снукеру з усiх полiцейських вiддiлкiв.

– Я повернуся i розкажу тобi, як там…

– Ти нiколи не повернешся, Хористе. Ламбет був лише першою сходинкою твоеi довгоi кар’ерноi драбини. Але попереджаю, що на цiй драбинi буде багато змiй, якi будуть щасливi скинути тебе вниз, та деякi з них будуть у блакитнiй формi, – сказав вiн, смикаючи дверi магазину, щоб переконатися, що вiн зачинений.

Вiльям гмикнув. Не проходило жодного чергування, щоб вiн чогось не навчився у Фреда.

– Здоров, Джейкобе!

– Привiт, Фреде!

Вiльям подивився вниз i побачив чоловiка, який сидiв, схрестивши ноги й нiжно обiймаючи пляшку вiскi. На своему першому чергуваннi Вiльям дiзнався вiд Фреда, що iснують чотири види п’яниць: сплячi, якi засинають п’яним сном, щойно нап’ються, а коли прокидаються – йдуть додому; тихi, якi зазвичай намагаються втопити у пляшцi своi печалi й не часто роблять щось погане; фанати, якi мрiють затягти тебе додому та примiряти твою форму; та агресивнi, якi жадають бiйки та вважають полiсмена гарним суперником.

Фред мiг з легкiстю визначити будь-кого з одного погляду, особливо тих, хто жадав бiйки – зазвичай вони проводили нiч у камерi та вранцi ставали iншою людиною.