Археологiя. Дитяча енциклопедія

Безцiннi експонати упакували в дерев’янi ящики й заховали до бетонного бункера протизенiтноi батареi, що розташовувалася на територii Берлiнського зоопарку. Тут «золото Шлiмана» зберiгалося до травня 1945 року.

За офiцiйною версiею, зберiгач Шлiманiвського скарбу пан Унферцак незадовго до взяття Берлiна прийшов до радянського командування i повiдомив, що в бункерi схованi унiкальнi речi, якi зникнуть у полум’i наступу або будуть пограбованi. Цей епiзод вiн описав у своiх щоденниках, якi були оприлюдненi тiльки по його смертi, в 1974 роцi.

Так золото Троi потрапило до радянського лiтака, що взяв курс до Москви. Частина колекцii – 414 предметiв з бронзи та керамiки – була вiдправлена потягом до Ленiнграда, а iнша, бiльш коштовна (золото, електр, срiбло, гiрський кришталь) – потрапила в Москву, до Пушкiнського музею. Вiдтодi колекцiя стала фактично недосяжною. Їi бачили лише деякi вiдомi вченi, полiтичнi дiячi, члени ЦК КПРС i то лише в 1945–1948 роках. У 1948 роцi колекцiю було перенесено до Особового фонду, куди мали доступ лише його зберiгачi.

Тiльки в 1996 роцi, вперше за 50 рокiв, колекцiю побачили люди.

Зазвичай вважають, що Шлiман помер, не пiдозрюючи про свою помилку, переконаний, що мета всього його життя досягнута. Але ще в 1873 роцi у своему щоденнику Шлiман записав: «Я знищив те, що шукав. Троя Гомера лежить значно вище…» Висновки Шлiмана, що вiн iх зробив стосовно Троi, пiзнiшi дослiдники в чомусь переглянули: у 1932–1938 американська експедицiя пiд керiвництвом К.

Блегена провела розкопки тих дiлянок, яких не торкалися Шлiман та Дьорпфельд. Блеген дiйшов висновкiв, що гомерiвська Троя ХІІІ—ХІІ столiть до н. е. – це так звана Троя VH. А Троя І – маленьке поселення, що виникло на межi rV– ІІІ тисячолiть до н. е.; Троя ІІ (яку Шлiман вважав гомерiвською) iснувала з 2500 по 2300 роки до н. е. Троя V 1800–1300 рокiв до н. е. (яку Дьорпфельд пов’язував з гомерiвським епосом) була мiстом, яке зруйнував землетрус ще до Троянськоi вiйни.

«Маска Агамемнона»

Крiм Троi, Шлiман проводив розкопки i в европейськiй частинi Грецii, розшукуючи та дослiджуючи гомерiвськi мiста, зокрема столицю Агамемнона Мiкени (1876). У Мiкенах Шлiман вiдкрив знамениту «Левову браму» та багатi поховання. Потiм, дотримуючись свiдчень Павсанiя про мiсцезнаходження могили Агамемнона, вiн розпочав розкопки на мiкенському акрополi i знайшов царськi поховання в шахтових та купольних гробницях.