Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського

Мiф перший: «Втрачена украiнським народом державнiсть наприкiнцi XVIII cm. нiколи не зникала з його духовного життя…Вiнцем хвилi могутнього нацiонально-визвольного руху, центром, який моделював вiдродження украiнськоi держави, був орган з офiцiйною назвою Украiнська Центральна Рада».

Мiф другий: «Автономiю i самостiйнiсть не слiд протиставляти, бо вони визначають не форму державностi, а етапи ii становлення, повноту, рiвень суверенностi».

Мiф третiй: «Ідейнi джерела поглядiв провiдникiв ЦР на украiнську державнiсть мiстяться як в iсторii нацiонально-визвольного руху на Надднiпрянськiй Украiнi, так i в Галичинi, Буковинi, Закарпаттi, адже вiн розвивався на загальноевропейських, а не тiльки росiйських традицiях».

Мiф четвертий: «До сфери державотворчоi дiяльностi ЦР входили: вироблення iдеологii державного будiвництва, моделювання форм держави, вибiр ii оптимальноi моделi з урахуванням свiтового досвiду, нацiональних традицiй, об'ективноi ситуацii i ментальностi украiнського народу».

Мiф п'ятий: «Скасування приватноi власностi, регулювання ii на користь однiеi, навiть економiчно найслабшоi i найчисленнiшоi, верстви населення руйнуе правовий фундамент держави, урiзае демократiю, веде до несконсолiдованостi нацii».

Мiф шостий: «Провiдники Украiнськоi революцii будували не тiльки вiльну i незалежну Украiну а й Украiну велику, але велику не територiею чи пануванням над iншими народами, а велику соцiально-моральними якостями».

Мiф сьомий: «Ідея украiнськоi державностi, що утверджувалася в ходi революцii, сприяла консолiдацii не лише украiнцiв, а всього рiзнонацiонального населення Украiни».[10 - Гомотюк О. Є. Центральна Рада в украiнському державотворчому процесi (березень 1917—квiтень 1918). – Дис. канд. iст. наук. – Тернопiль. – 1997. – 24 с]

Що приховують сучаснi мiфотворцi?

За подiбними та iншими такого роду оцiнками, термiнами, твердженнями й судженнями, написаними за принципом «папiр усе стерпить», намагалися й намагаються приховати комбiнацiю рiзновекторних та рiзнохарактерних конфлiктiв, якi пiд впливом военно-полiтичних та економiчних обставин Першоi свiтовоi вiйни почали трансформуватися з латентних у вiдкритi форми.