На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Їжа. Італійське щастя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Їжа. Італійське щастя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Їжа. Італійське щастя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олена Костюкович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
📚 Читайте "Їжа. Італійське щастя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Їжа. Італійське щастя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Завезена з Нового Свiту, невибаглива й поживна, кукурудза поширилась в областi Фрiулi-Венецiя Джулiя впродовж останньоi чвертi XVI столiття. Згодом в голоднiй Росii настiльки ж рятiвну роль вiдiграв iнший «давнiй дар» Америки – картопля.
«Полента» досi щодня вживаеться в iжу в Горiцii, Удiне, Кортинi-д’Ампеццо, попри ii недобру славу. У давнi часи «полента» неабияк скомпрометувала себе. Годуючись нею, населення Пiвнiчноi Італii в ХVIII–XX столiттях масово перехворiло пелагрою. Гете, подорожуючи Італiею у 1780-тi роки, визначав причину нездоров’я селян майже як лiкар:
«Менi дуже не сподобалася смаглява блiдiсть жiнок… Менi здаеться, що причина хворобливих вiдхилень закладена в надмiрному вживаннi кукурудзи i гречки.
Незважаючи на таку недобру пам’ять, у Фрiулi «полента» як спецстрава досi популярна. Але тепер ii готують у розумнiший спосiб, немов за рекомендацiею Гете: варять, а тодi обсмажують i подають з ковбасними виробами, сиром, рибою, м’ясом. Таким чином небезпека авiтамiнозу, а отже – пелагри, зменшуеться i навiть зникае.
Вiдомий усiй Італii корж фрiко (frico)[4 - Смажена товчена картопля з цибулею, вершковим маслом, сиром.] – здобуток кулiнарii Фрiулi. Вранцi, виганяючи худобу, господинi залишали на грубi, на високому розiгрiтому прилавку, шкуринки вiд вчорашнього сиру, м’яту картоплю, i залишки вчорашньоi вечерi перетворювалися на чудовий сьогоднiшнiй обiд. Печi у фрiуланських селянських будинках незвичайнi, круглi, вони поставленi в самiсiнькiй серединi основного примiщення.
У 2001 роцi у Фрiулi випекли найбiльший корж у свiтi – дiаметром у три метри. Вiн важив три центнери, а спецiально замовлена в Австрii сковорода важила шiсть центнерiв.





