На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Образ менших мiст, що були «провiнцiями провiнцii», вiдповiдав iншим стандартам: досить схоже планування, одноповерховi (максимум двоповерховi) будiвлi, повiльний ритм життя, певна замкненiсть щодо «чужих» i «майже родинна» атмосфера спiлкування, напiвсiльськi форми товариського життя тощо. З iншого боку, цi мiста i мiстечка нерiдко в уявi iхнiх жителiв надiлялися своерiдними, неповторними рисами. Такий iдеалiзований образ, бачимо, зокрема, у Б. Лепкого на хрестоматiйному прикладi пiдавстрiйських Бережан: «Бережани – мiсто моiх молодих лiт, найкраще мiсто у свiтi! (…) Чи ви й для других такi гарнi – не знаю.
Тут будет реклама 1
Знаю тiльки, що декiлька лiт прожив у ваших мурах, не забувае вас нiколи i в думках вiдвiдуе так радо, як я радо нинi вiдвiдати вас хочу (…). Посерединi мiста майдан, Ринком званий, а посерединi ринку ратуш – великий чотирикутник з вежею, щось буцiм королiвський замок у Варшавi. (…). Бережани – мiсто моiх молодих лiт, найкраще мiсто у свiтi». Навiть для А.Тут будет реклама 2
Любченка, який дивиться на Галичину досить критично, свiт галицьких мiстечок початково здаеться своерiдною оазою: «Рiвнi чистi вулицi, чепурнi будинки… i скрiзь на всьому вiдбиток теплоi тихоi провiнцii», – записуе вiн своi враження пiсля вiдвiдин Стрия. Ідеалiзованим до невпiзнання виглядае на цьому фонi Дрогобич, поданий крiзь призму графiки i прози Б. Шульца. Тут, у «Цинамонових крамницях» i «Санаторii пiд клепсидрою» реальне мiсто постае у своерiдному текстовому дзеркалi, яке гiперболiзуе однi його риси, зменшуе iншi, i, врештi-решт, перетворюе його у набiр метафор та напiвсонних символiв.Тут будет реклама 3
Образ галицького села. Стереотипи мiста у складi «галицького мiфу» протиставленi образам галицького села. Тут iснуе кiлька моделей: 1. Породжена романтизмом картина iдилiчного мiсця, вписаного у природний життевий цикл, мiсця, що компенсуе iнтелiгентовi недолiки мiського життя (поч. – середина ХІХ ст.). 2. Їi «антонiм» – образ нужденного, злиденного села, мешканцi якого живуть у курних хатах i пiдкоряються немилосердному «диктатовi землi».
Тут будет реклама 4
3. «Етнографiчний» образ села як мiсця, де, попри важкi життевi умови, зберiгаються давнi звичаi та нацiональнi традицii (кiнець ХІХ – перша третина ХХ ст.). У цiй iпостасi сiльська культура протистоiть цивiлiзацii полонiзованого мiста. Класичним прикладом контрастного поеднання рiзних стереотипiв галицького села можуть слугувати «Карби» М. Черемшини.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
